пʼятниця, 29 серпня 2014 06:25

Російські полонені є головним нашим козирем

Автор: ФОТО: REUTERS
  Президенти України й Росії Петро Порошенко та Володимир Путін вітаються під час зустрічі в Мінську 26 серпня. Позаду стоїть президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв
Президенти України й Росії Петро Порошенко та Володимир Путін вітаються під час зустрічі в Мінську 26 серпня. Позаду стоїть президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв

Президент України Петро Порошенко 26 серпня в Мінську 2 год. віч-на-віч говорив із російським колегою Володимиром ­Путіним. Зустріч відбулася наприкінці саміту, де разом із представниками Євросоюзу та лідерами країн Митного союзу — Росії, Білорусі й Казахстану — обговорювали підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Путін усю свою доповідь присвятив тому, які негативні наслідки це матиме для російської економіки. Із 1165 слів його виступу лише 33 стосувалися війни на Донбасі.

— Сьогодні в Мінську вирішується доля світу і доля Європи. Саме так я оцінюю потенціал нашої зустрічі. Ми маємо разом знайти єдино правильне рішення, — заявив президент України.

Після спілкування сам на сам Порошенко й Путін не вийшли разом до преси, що свідчило би про досягнутий компроміс.

— Добре, що почався офіційний діалог із Москвою, — каже політичний експерт Тарас Загородній, 35 років. — Кремль продемонстрував, що визнає Порошенка офіційним представником України. Росія потроху відступає. Але це не означає, що воєнні дії на Донбасі припиняться.

Що Порошенко і Путін могли обговорювати віч-на-віч?

— Як припинити війну на Донбасі, аби Росія зберегла обличчя. З українського боку могла звучати обіцянка не вступати в НАТО. Путін міг ставити умову, щоб Київ облишив тему Криму.

Які козирі були в Поро­шенка?

— Головний: у нас є купа полонених — російських військових. У Москві через це починається істерика. Офіційно заявляють, що не воюють із нами, а насправді батьки чи не щодня отримують тіла хлопців, загиб­лих "за невідомих обставин".

 Кремль може тиснути тим, що взимку припинить постачання газу в Європу?

— У ЄС до цього готуються, для них це — не новина. Україна також запаслася газом на зиму. Проте Росія не піде на цей крок. Бо Газпром втратить дуже великі гроші.

Путін здатен вплинути на зміну тексту Угоди про асоціацію України з Євросоюзом?

— Якби країни ЄС там щось не влаштовувало, то вони не підписували б угоди. По-друге, стосунки між Москвою і Євросоюзом зараз дуже напружені. Особливо після запровадження Росією обмежень на європейську сільгосппродукцію. У такому становищі Путін не може нічого вимагати в ЄС. Тому ніхто текст угоди не переписуватиме.

Хто лишився в тактичному виграші після перемовин?

— У нас є російські полонені — докази прямої агресії Москви. Росія стала ще на півкроку ближче до чергових санкцій. Економіка в них і так далеко не в доброму стані. Наступні санкції будуть дуже болючі. Можуть спровокувати масові заворушення в країні.

Скільки раундів переговорів ще потрібно, аби до чогось домовитися?

— Це залежатиме від внутрішньополітичної ситуації в Росії. Якщо через наростання істерики щодо вбитих і поранених військових збільшуватимуться антивоєнні настрої, Москва буде змушена поступатися. Якщо цього не станеться, торгуватимуться ще довго. Бо ресурсів у них більше, ніж в України.

 Зустріч минула легше, ніж сподівався Путін

— Путін тисне руку Порошенкові, після чого прикушує нижню губу. Це перший знак того, що діалог між цими людьми не вдасться, — столичний психолог 50-річна Валентина Домська аналізує поведінку російського та українського президентів під час зустрічі 26 серпня.

— Міміка та жести Путіна свідчать: він приїхав до Мінська не домовлятися, а зловтішатися. Руки тримає за спиною, погляд байдужий та зухвалий. Переговори з такою людиною вести марно. На діалог він не здатен. Його влаштовує те, що є. Для Путіна війна — спосіб реалізуватися. Йому подобається тримати всіх у страху й залишатися при цьому невпійманим. Це риси серійного маніяка.

Президент Росії в Мінську поводиться як господар. Після фотосесії обганяє Порошенка й Лукашенка, першим піднімається сходами. Він не готовий поступатися нічим. Часто облизує губи — так робить людина, яка готується критикувати й обманювати. Після переговорів до журналістів виходить бадьорим, розправляє плечі. Зустріч минула легше, ніж сподівався. Путін задоволений, він розслабився.

Петро Порошенко в результативність перемовин не вірить. Помітно, що приїхав на зустріч, бо треба було. Ображений і стурбований, усмішка натягнута, показова.

Щоб перемогти Путіна, потрібно взяти до уваги його слабкі сторони. Він боїться бути висміяним і розкритикованим. Це азартний гравець, якого може зламати лише поразка. Але не одна — кілька, і в найкоротші терміни. Порошенкові треба перехитрити Путіна.

Яна РОМАНЮК

Зараз ви читаєте новину «Російські полонені є головним нашим козирем». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути