"Росіяни не знають, що робити"

 

Учора вранці президент Росії Володимир Путін, 53 роки, зібрав постійних членів Ради безпеки РФ. Йшлося про конфлікт із Грузією. Путін був різким.

— У Грузії схопили й кинули в тюрми наших військовослужбовців, — каже російський президент, сам колишній розвідник. — Це така ознака правонаступності політики Лаврентія Павловича Берії як усередині країни, так і на міжнародній арені.

Ще до заяви Путіна Росія припинила видавати грузинам візи, розпочала демонстративну евакуацію своїх громадян із Тбілісі, заявила про призупинення виведення з території Грузії російських баз. Усе це тривало шість днів.

— Росія звикла хазяйнувати в колишніх радянських республіках, де всі остерігаються зробити їй будь-яке зауваження, — зазначає колишній керівник Головного управління розвідки Міноборони України Олександр Скіпальський, 61 рік. — Вона не очікує, що хтось може вчинити так, як грузини. Для Москви це було несподіванкою. Росіяни розгублені й не мають рецепту, що робити в такому випадку. А позиція грузинської сторони тверда і правильна.

Учора Тбілісі оголосив, що чотирьох російських розвідників звільнять і передадуть президентові Організації з безпеки і співробітництва в Європі Карлу де Гюхту. Так Грузія підкреслює: вона робить цей крок не через тиск із боку Росії, а в результаті домовленостей з Європою.

Нам є чого повчитися в Грузії

— Это попытка грузинского руководства спасти лицо, — каже "ГПУ" депутат Держдуми Росії Костянтин Затулін, 57 років. — Меры, которые предприняла Россия, начали приносить свои плоды. В Госдуме уже начали обсуждать запрет на денежные переводы в Грузию. В России же работает до трети населения Грузии.

"ГПУ" запитує Затуліна, чи справді затримані в Тбілісі російські військові були розвідниками. Депутат Держдуми обурюється:

— Сегодня они против того, чтобы наши разведчики там находились. Завтра — против того, чтобы военные оркестры находились, поскольку исполняют не те мелодии. Это кто им такое право дал?

Олександр Скіпальський схильний вважати, що грузини затримали-таки розвідників. Бо добре знає, як росіяни діють в Україні.

— Це ціла система оперативних та політичних кіл, — розповідає про присутність у нас російської розвідки. — Росія за Путіна керує в нас багатьма складовими політики й економіки. Україна давно має підстави діяти так, як цього разу Грузія. Але для цього повинна бути національно зорієнтована, віддана своїй державі влада.

Колишній народний депутат Степан Хмара, 68 років, на запитання "ГПУ" про те, чому ж Україна не ловить російських шпигунів, сміється. А потім відповідає:

— Ви ж пам"ятаєте літні події у Феодосії? Це було просто ганебно. Боялися навіть пальцем поворухнути. Нам є чого повчитися в Грузії.

У липні цього року Росія надала своє громадянство полковникові Служби безпеки України Валентинові Крижановському. Але Костянтин Затулін нічого особливого в цьому не бачить.

— Предоставление политического убежища бывшим разведчикам — довольно распространенное в мире явление, — каже він. — С этим приходится мириться. Никто разведку не отменит.

×