Про те, як бути Україні між Європою та Росією, розмірковує директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов, 56 років.
Україна проводить різновекторну політику. Чи доречна сьогодні така?
— Таку ж політику свого часу проводили Греція, Німеччина та Франція. Тепер — Південна Корея. Різновекторність — це усвідомлення елітою декількох напрямків зовнішньої політики. Українська політична еліта дивиться на Співдружність незалежних держав і на Захід.
Яким напрямком краще рухатися?
— Економічно — до Євразійського союзу на чолі з Росією. Росіяни мають у руках вагомий важіль — газові угоди 2009 року, які ведуть Україну до дефолту. За такого інтеграційного розкладу ми втратимо роль незалежного геополітичного суб'єкта, бо делегуємо частину суверенітету наднаціональним структурам.
Чіткої європейської перспективи в України сьогодні немає. Давайте згадаємо, що на саміті Європейської Ради питання участі України в зоні вільної торгівлі розглядали разом з питанням участі у ЗВТ з Індією. Але ми забуваємо, що Мексика має угоду про зону вільної торгівлі й водночас є членом Північноамериканського митного союзу. Росія веде переговори про зону вільної торгівлі з Південною Кореєю та Новою Зеландією. Тобто не можна входити до двох інтеграційних структур, які мають наднаціональні органи, але можна мати тісні економічні зв'язки з різними країнами.
Росія та Європа грають з Україною у "втрачений шанс". Залякують, що ми щось тепер остаточно втратимо й будемо жаліти. Хочуть загнати, як звіра, до капкана, і розбиратися на умовах, вигідних більшим партнерам.
Про які умови йдеться?
— Росія хоче три речі. По-перше, пріоритету для російського капіталу при розподілі землі. Українська земля — це вигідний товар для тих, хто має вільні гроші, які от-от може з'їсти чергова хвиля кризи. По-друге, вони хочуть газотранспортну трубу, аби монополізувати постачання газу Європі. По-третє, бажають отримати наші високотехнологічні галузі. Об'єднання технологічних комплексів Білорусі, Росії та України потрібне для модернізації Росії. Тому нас спокушають і примушують до союзницьких відносин.
Європейський Союз має тісний зв'язок із Вашингтоном і НАТО. Але не може зараз витрачати стільки коштів на оборону, як американці. Тому зовнішня позиція ЄС коригується з інтересами США, які домінують у Західному світі. Входження України до російських інтеграційних проектів європейці не хочуть. Але їм потрібен низький тариф на газ, бо нашу ціну на транзит "Газпром" перекладає на європейських споживачів. Це вже цікавить їх особисто.
Чому на Україну впливають усі, окрім українців?
— Бо нема механізмів тиску суспільства на еліти. Суспільство не доросло до постановки питання про своє буття. А еліти складаються з людей, які через свою політичну заангажованість не можуть співіснувати одне з одним. У складі навіть однієї невеликої делегації, яка їде на Захід, люди поводяться за межами дипломатичної пристойності.
У США еліти не ведуть постійної загальнонаціональної дискусії. Є дискусії в еліті. Приміром ставлять питання руба — або вкладаємо гроші у війну, або інвестуємо в розвиток людей. Тобто мають чітке уявлення, чого хочуть, як цього досягти, і вибирають шляхи.
Коментарі