Режим робить повстання невідворотним

У Києві "Беркут" вкотре жорстоко побив мирних протестувальників. У Харкові найняті місцевою владою бандити напали на учасників з'їзду Євромайданів. Розпочато репресії проти активістів Автомайдану.

В усьому цьому жодної законності та поваги до прав людини, жодного наміру до діалогу. Тільки бажання залякати, придушити, покарати. Це типова поведінка будь-якого окупаційного режиму, а саме таким є створений в Україні Януковичем.

Однак підвищення градусу конфлікту несе небезпеку ­насамперед для самої влади. Швидко множаться заклики до дій набагато рішучіших, ніж  мирні демонстрації та мітинги. Кожна репресія чи розправа не породжує страх і не пригнічує людей. Навпаки — посилює ненависть до режиму та прагнення його позбутися.

Водночас міцнішає розуміння, що сподівання на мирний ­фінал протистояння примарні.  В людей стверджується психологічна готовність до небажаного, але невідворотного сценарію. Режим робить усе для того, аби мирні протести перетворилися на справжнє повстання. Питання лише в тому, коли це станеться — за місяць, два, півроку, під час наступних президентських виборів. Вибухнути може будь-коли.

При цьому значення мирних акцій та Майдану аж ніяк не меншає. Навпаки, вони стають ще важливішими. Нині вже цілком очевидно, що ненасильницький спротив ще залишається ефективним засобом послаблення влади. Бо своїми брутальними діями у відповідь вона робить численні помилки, множить опозиційні настрої та втрачає популярність. Останнім часом дехто говорить про недоцільність подальшого існування Майдану — проте події п'ятниці та суботи довели, що він повинен стояти. Мирні акції відчутно розхитують владний ­човен. Що масовішими та ефективнішими вони будуть, то слабшою ставатиме влада. Відповідно, менше потрясінь очікує на нас у разі ­переходу до відкритої кон­фронтації.

Янукович уже не може відіграти все назад і перевести ситуацію в русло цивілізованого діалогу із суспільством. Він спалив мости, пройшов точку неповернення. Та й репресії та придушення опонентів — єдиний зрозумілий для режиму метод спілкування зі своїм народом. Інакше влада не вміє і не буде діяти. Цим вона позбавляє суспільство можливості вибору.

×