Наприкінці минулого тижня ситуація на владному олімпі України загострилася ще більше. Після дискусій щодо Голодомору струснуло відставкою двох міністрів з помаранчевого табору — Юрія Луценка та Бориса Тарасюка. Це засвідчило чергове посилення боротьби між Партією регіонів з одного боку та президентом і "Нашою Україною" — з другого.
Віктор Ющенко заявив навіть про узурпацію влади Кабміном та парламентською більшістю. Тепер уже зрозуміло, що політична боротьба входить у нову фазу. А компроміс між таборами стає дедалі більш примарним.
— Усе це можна було передбачити під час призначення прем"єром Януковича, — вважає політолог Олесь Доній, 36 років. — Адже Партія регіонів не заспокоїться доти, доки не підкорить увесь економічний і політичний простір. Після міністрів вони візьмуться за губернаторів. А потім зазіхнуть і на посаду президента.
Водночас зрозуміло, що проурядовій коаліції загострення політичної ситуації і зміцнення опозиції власними руками невигідне. Особливо на тлі підвищення комунальних тарифів, росту цін та подальшого різкого розшарування населення за майновою ознакою. Зазвичай в українській політиці роблять усе навпаки — опозицію намагаються розколоти чи купити. "Регіонали" спочатку так і робили. Однак міністри від президента виявилися міцними горішками. Спроби приручити їх закінчилися нічим — ті ж Луценко і Тарасюк завжди демонстрували свою незалежність від "антикризовиків". І тоді Янукович вирішив грюкнути кулаком по столу. Забувши при цьому, що політика — це мистецтво компромісів, а не вигравання м"язами.
Янукович вирішив грюкнути кулаком по столу
Отож остаточно випихаючи "Нашу Україну" в опозицію, Партія регіонів робить найбільшу помилку за час роботи свого уряду. Точно так 2005 року власноруч зміцнили тодішню опозицію "помаранчеві", і фактично самі привели її до влади 2006-го.
З іншого боку, загострення ситуації має піти на користь і Вікторові Ющенку, і розрізненим опозиційним силам. Президентові пора остаточно переконатися в тому, що кулуарні домовленості з "регіоналами" абсолютно нічого не варті. Та й підписаний Універсал національної єдності є для них просто папірцем. А "Наша Україна", Блок Юлії Тимошенко та інші мають нарешті усвідомити необхідність об"єднання. Адже чвари між ними лише зміцнюють "Регіони".
Якщо ж "Наша Україна" і БЮТ уже зараз не домовляться і не зімкнуть своїх лав у боротьбі з парламентською коаліцією, то в майбутньому їх чекатиме поступова втрата симпатій виборців. І їхнє місце займуть інші політичні гравці та нові проекти опозиційного спрямування.
Упродовж останніх двох тижнів політичний човен розхитали законопроект по Голодомору і гучні відставки. Наступними великими хвилями можуть стати бюджет на наступний рік та ухвалення законів, необхідних для вступу до Світової організації торгівлі.
Утім, колишній нардеп, а тепер політолог Олег Зарубінський, 43 роки, бачить набагато глибші причини загострення політичної ситуації. Насамперед — це відсутність у влади проекту розвитку країни на найближчі роки.
— У нинішній владі закладений алгоритм взаємопоборення і взаємознищення, — каже він. — Можновладці геть забули передвиборні обіцянки і працюють над задоволенням лише власних корпоративних інтересів. Тому опозицію повинна об"єднати не спільна боротьба, а спільне бачення майбутнього розвитку України.
Зрештою, через погіршення соціально-економічної ситуації головним опозиціонером може стати сам народ. А значить, для більшості владних політичних сил нинішня конфронтація може стати логічним початком їхнього кінця.
2 
1
Коментарі