Про застосування "Закону про засади мовної політики" в різних регіонах України та права національних меншин розповідає голова Румунської спільноти України, нардеп-"регіонал" Іван Попеску, 48 років.

— Закон має пряму дію. Немає потреби затверджувати регіональну мову на рівні села, міста, району або області. Це автоматична процедура. Кожен громадянин, що проживає на території адміністративної одиниці, де його мовна спільнота має щонайменше 10 процентів, може вимагати дотримання своїх прав. Але це лише в тому разі, якщо його мова знаходиться у переліку 18 мов, які затверджені законом. Якщо місцева рада або інші місцеві органи відмовляють громадянинові у виконанні закону, можна звертатися до суду або прокуратури.

Чому багато місцевих рад Сходу та Півдня проголошують російську регіональною?

— Практично — це політичні декларації перед виборами, а не виконання закону по суті. Затвердили б вони це чи ні, російська однаково вже регіональна скрізь, де нею розмовляють бодай 10 відсотків. Так само як румунська, угорська чи інші регіональні мови.

Ймовірно, місцеві ради на Півдні та Сході мають засоби для того, щоб швидко наповнити змістом цей закон — людей, які знають російську, які підготують документацію, які зможуть обслуговувати громадян тощо. Це  бюджетами рад має забезпечуватися.

Чому Чернівецька облрада досі не задекларувала румунську регіональною?

— Бо в цій раді немає потрібної кількості депутатів, які це підтримали б. Ми двічі піднімали питання, — одного разу було 38 процентів голосів "за", пізніше — 44. Щоб задекларувати мову регіональною, потрібно 50 відсотків плюс один голос. Такої більшості досі немає. Але, ще раз скажу, це лише формальність. За останнім переписом румунська має бути регіональною в усій Чернівецькій області. Але ніхто не вимагатиме того, щоб у Заставнівському або Кіцманському районах службовці знали румунську. Бо там понад 90 відсотків становлять українці. Немає потреби змушувати застосовувати румунську, де немає мовців. Те саме з усіма мовами. А от у тих районах, де проживають румуни, чиновники румунську й так знають.

Потрібен і механізм реалізації закону. Це фінансові та організаційні витрати, що лягають на плечі місцевим бюджетам. Потрібно підготувати викладачів, фахівців з різних галузей, які вживали б регіональну мову. Це вже мають території з російською мовою. З румунською треба все це окремо продумати.

Що продумати?

— Ось, наприклад, у якійсь районній раді немає людини, яка знає румунську. Це означає, що румуномовні не зможуть звертатися із запитами, їм не зможуть відповісти. Отже, коли звільниться місце в такій раді, на новий конкурс має бути віддано пріоритет людям, які цю мову знають. Або створити ці нові робочі місця. Або, наприклад, у школі не вивчають румунську. Навіть якщо її зробити факультативом, потрібен учитель, якому треба платити гроші, забезпечити житлом тощо.

Якщо необов'язково регіональну мову затверджувати, як людина знатиме, де її можна використовувати?

— Цей закон передбачає право громадян, а не право чиновників. Тобто громадяни мають стежити за тим, щоб їхні права не порушували. Це вони утримують чиновників за власні податки. Значить, чиновник має вчити мову громадян, а не вони — мову чиновника. Водночас регіональну впроваджуватимуть лише там, де людям буде це потрібно. Якщо не буде громадянської ініціативи, не буде на це запиту, ситуація не зміниться.

Чи не піде це на шкоду українській як державній?

— Українська є єдиною державною мовою в країні. Україномовні громадяни мають право вимагати української на всій без виключення території країни від усіх без виключення державних службовців. Дотримання прав україномовного населення є пріоритетним. Але самі люди мають ці права обстоювати і захищати.

Чому в Ізмаїлі погодилися на регіональну російську, але не погодилися на болгарську?

— Статус регіональної мови надано не згідно з належністю до певної національності, а згідно з мовою спілкування. В Ізмаїлі 10 процентів етнічних болгар, але дещо менше тих, хто спілкується болгарською.

Від початку роботи над законом ми пропонували, щоб регіональні мови вступили в силу після 2013 року після запланованого національного перепису населення. За новими відомостями, можна було б організувати роботу. Але перемогла політична позиція зробити це вже зараз, перед виборами.

×