Володимиру Путіну набридли мастодонти і він захотів жінку. Коли ж Путін чого хоче, у Московії одразу утворюється черга. Завдовжки до Курил. Із бажаючих потрафити.
Путіна можна зрозуміти: знудився. Йти до перемоги в оточенні зануди Зюганова (глава компартії РФ. — ГПУ), вічно запіненого Жиріновського (лідер ліберально-демократичної партії Росії. — ГПУ) і кисло-солодкого Явлінського (очолює партію "Яблоко". — ГПУ) не лише нудно, а й трохи непристойно. Він — молодий і завзятий, секс-символ і немеркнуча всеросійська надія, підперезана чорним поясом дзюдо, а вони — сірі немічні старці. Та й люди не сліпі, бачать: не суперники вони йому — перевірені часом союзники. Гравці "у піддавки".
Тому Путін захотів жінку. Розумну, популярну, з шармом і досвідом організації рейтингових шоу.
Об'яв не давали, а от офіційну чутку Московією пустили. Так, мовляв, і так: потрібна жінка на роль спаринг-партнера Володимира Володимировича. І натякнули — така, як Ксенія Собчак.
І тут, як кажуть московіти, "совпало". Бо Ксенія Анатоліївна, зголосившись, сказала, що йти у президенти придумала сама. Без підказок і натяків. Давно збиралася, та все ніколи було: то "Дім-2", то "Блондинка в шоколаді", то фестивалі з корпоративами. Та й перед стати матір'ю всім московитам слід було стати матір'ю комусь одному. А з дядьком Володею, мовляв, говорили про сімейне — той цікавився, що подарувати улюбленій хрещениці на святого Миколая.
І Собчак одразу, ще навіть не зареєструвавшись, рубонула: Крим — український, Путін зробив багато, але засидівся, хто проти всіх (а це, знову ж таки, натяк насамперед на хрещеного) — голосуйте за мене.
Проте яскрава картинка захопливого гендерного двобою опинилася під загрозою. Не тому, що кремлівському старцеві може не вистачити харизми проти завзятої хрещениці.
Не треба було на всю країну оголошувати: "Кремль шукає". До того ж насправді ніхто нікого не шукав. Бовкнули — і от маєте: утворилася черга. З охочих побути з кумиром бодай в одному кандидатському списку.
Собчак ледве рота стулила, як про рішення боротися за посаду президента РФ заявила Катерина Гордон. Путіна вона підтримує обома руками, але має намір під час передвиборної кампанії "привернути увагу до проблем у сімейному праві, а також поділитися досвідом із власної практики".
Далі слово взяла голова Національного батьківського комітету (є й таке в РФ) Ірина Волинець. Вона також "підтримує чинний політичний курс президента", але вбачає окремі проблеми, на які хоче звернути його батьківську увагу.
Зауваживши, що світле бажання кремлівського патрона про двобій із Ксенією Собчак перетворюється на циркову виставу, голова Ради Федерації спробувала урезонити загальний ентузіазм: дочекайтеся бодай призначення виборів.
Однак авторитету Валентини Матвієнко вистачить хіба що на периферійну дрібноту. Та ж Наталія Поклонська мовчить не тому, що вагається у власній здатності очолити й повести за собою "православну Русь". Чи сили за собою не відчуває — монархічна партія РФ ще на початку вересня виявила готовність підтримати екс-прокурорку Криму. Варто тій висунути свою кандидатуру. Депутатка Держдуми чекає, чим закінчиться збір підписів під петицією, якою "світлі сили країни" пропонують її канонізувати. Просто сьогодні, за життя. На віддяку за невтомну боротьбу з "чорними силами зла".
Якщо проголосять святою, Поклонська, не виключено, піде у президенти.
Не виключено також, що саме через неї зволікає й Путін. Поклонська — це не Собчак, спаринг-партнерства з нею він може не витримати. Хоча видовище було б небачене.














Коментарі