Гітлеру спочатку також фартило: аншлюс Австрії, потім кілька бліцкригів — вважай, уся Стара Європа лягла до ніг. От і здалося миршавому Адику Шикльгруберу, що він здатен, навіть покликаний, вершити долю світу.
Той самий фарт зірвав з різьби й голову Путіна: мирний аншлюс Криму, безкарні бліцкриги з розвішуванням триколорів над владними будівлями Сходу України. Увів перші три танки — вдало, три десятки — зійшло з рук, пішла серйозніша зброя — й також стріляє. От і здалося кремлівському коротуну, що він здатен, навіть покликаний, вершити долю світу. І вже було замахнувся на Україну — перед тим, як іти у Стару Європу. Аж тут фарт відвернувся. Раніше, ніж воно сталося з Гітлером.
Путінський "Бук", стреливши, збив літак не з тими пасажирами. Замість українців передчасно розстріляв іноземних громадян, черга яких була потім, після наших.
Світ нашорошив вуха, і Путін на певний час притих. Але ж з голови не вивітрилося: Крим досі "наш", з Донбасу ще не дуже погнали — та й не до снаги йому програвати. І він придумав "гуманітарний конвой" із 380 здоровенних військових машин, пофарбованих для "чистоти намірів" у біле. Над завантаженням не заморочувався — на фарт сподівався.
За його розрахунками, Україна не мала прийняти конвой. Тоді б Путін, на додаток до війни проти "народу Донбасу", звинуватив би нас у голодоморі означеного народу й пішов би визволяти, завантаживши у "гуманітарний конвой", що якраз наспіє до кордону, визволителів зі знаряддями визволення. Проте Україна погодилася прийняти від ворога гуманітарну допомогу. І тоді Путін погнав білий конвой прикордонною Росією, аби хоч щось покласти їстівного у здоровенні фури, хоча б посередині. І таки трохи назбирали, у неділю 16 КамАЗів підійшли до нашого кордону. Не 380 і лише "наполовину" завантажених, але все-таки…
Проте це сталося трохи пізніше, цієї неділі. І навряд чи милою картинкою замилить очі. Адже перед тим Путін збив ще один "боїнг". І цього разу — просто над власною головою. Не буквально збив, але наслідки для Москви просяться не менш серйозні.
Річ у тім, що група іноземних журналістів, купившись на анонсований особисто Путіним масштабний, ледве не рятівний для Донбасу, гуманітарний конвой — не часто ж глави держав беруть подібні місії під особистий патронат — примчали на кордон з Україною. Але узріли не те, що треба. Щось і цього разу в Путіна не склалося: чи колона не в тому місці пішла, чи журналістів у ці хвилини не мало тут бути.
Так чи інакше, але на очах ошелешених європейців кілька десятків військових машин зі зброєю та живою російською силою, ввімкнувши фари, рвонули через український кордон. І з анонсованого російським президентом гуманітарного вантажу на тих бронемашинах були винятково сухі армійські пайки. Іноземні журналісти, кожен у своєму виданні, негайно оприлюднили побачене: незаперечний факт вторгнення російської армії на територію сусідньої держави. Путін гнівно затупотів ніжками й міністерство закордонних справ Росії — також негайно назвало озвучене свідками "газетною качкою", журналістів оголосило шпигунами й вірити побаченому не веліло. Проте ні наздогнати "качку", ні підстрелити її (вона ж не літак з пасажирами) не вдалося. І люди — навіть з неповним імунітетом проти московської брехні — повірили свідкам вторгнення, а не Росії.
Уламки цього "боїнга" навряд чи збиратимуть. Захід і без них, без додаткових доказів, знає: Путін знову бреше, а його "гуманітарний конвой" — не що інше, як чергова спецоперація в ході неоголошеної війни проти України. Шкода лише, що Європа знову зосередиться на власній безпеці, що також резонно, замість надати жертві кремлівського агресора дієву допомогу. Тож Україні залишається втішатися тим, що фарт від Путіна, нарешті, відвернувся, і вірити — що відвернувся назавжди.
Як свого часу від Гітлера.
1 
1
Коментарі