НАТО посилить безпеку своїх східних кордонів — країн Балтії, Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини. Це відповідь на агресію Росії в Україні.
— Збройна агресія проти України суттєво пожвавила життя НАТО, — каже політолог Михайло Басараб, 38 років. — Організацію критикували за бездіяльність. Що вона не відповідає принципам і засадам, на яких її створювали наприкінці 1940-х. Це була структура, що об'єднала зусилля проти можливої агресії з боку Радянського Союзу. Після його розвалу багато хто критикував Альянс: мовляв, втрачає свою потугу. Між західними державами і Росією як наступницею Радянського Союзу була домовленість: НАТО не посилює східний фланг, а Росія не заважає розширенню військово-політичного блоку на Захід. Та коли Росія застосувала зброю в Україні, це змусило держави НАТО переглянути свою політику і присутність на східному рубежі. Особливо це стосується держав Балтії.
Для цього НАТО знадобилося півтора року, за який Росія анексувала Крим, пішла війною на Україну, десятки разів порушувала повітряний простір країн Прибалтики і врешті почала військову операцію в Сирії.
— Євросоюз і НАТО — колективні організації. Для прийняття рішень потрібен час і певні процедури. Головну роль грає США. Але вони мають погоджувати свою політику з Францією та Німеччиною.
До того ж Захід усіляко намагається запобігти збройному протистоянню з Росією. Тому не відповідають на провокації Путіна. Хоча таке протистояння було б нетривале і закінчилося би поразкою для Росії. Але чому так довго приймали це рішення? Напевно, у західних держав є хибне уявлення про справжні мотиви Путіна. Думають, що він просто хоче залишити Україну в сфері своїх інтересів. Насправді, Україна — лише привід і частина його геополітичних планів.
Окремо українського питання на зустрічі міністрів оборони країн НАТО не було. Що це означає?
— Після вторгнення Росії до Сирії, з порядку денного західної європейської дипломатії Україна відійшла на другий план. Чого власне і хотів Путін. Хоча правила у спілкуванні з ним мав би диктувати сильніший, тобто Захід. Але відбувається навпаки — сильніший вторує слабшому. Захід почав говорити, що слід враховувати інтереси Росії в Сирії, що без неї вирішення сирійської проблеми неможливе. Путіну вдалося пов'язати Сирію й Україну в один ланцюжок. Причому так, що Україна стала другорядним питанням.
Кремль хоче відновити ситуацію статус-кво, тобто світ напередодні розпаду Радянського Союзу. Якщо позиція країн НАТО не зміниться, Путін нав'яже ще кілька ланок, доки цей ланцюг не виведе учасників глобального конфлікту до круглого столу. І там будуть обговорювати новий світопорядок, враховуючи бажання й інтереси Росії.
4 
1
Коментарі