Російський політолог Станіслав Бєлковський, 34 роки, вважає, що зараз жодна з політичних сил України не розраховує на допомогу Кремля.
Чому так раптово скасували попередній візит президента Віктора Ющенка до Москви?
— Путін не вважає себе рівним Ющенкові. Президент Росії — повноправний глава держави. Має владні повноваження, про які тому залишається тепер тільки мріяти. Путін вважає, що Ющенко — лише елемент політичної системи України. Тому Секретаріат президента й адміністрація Путіна не змогли узгодити програму візиту українського президента.
Він хотів, аби це був повномасштабний та широкоформатний державний візит. Це засвідчило б провідну роль Ющенка в Україні. Путін же хотів підкреслити, що глава української держави не є одноосібним керівником. Що, крім нього, ще є Віктор Янукович. Зокрема передбачався виступ українського президента в Московському державному університеті. Путін вирішив, що це занадто. Він досі ненавидить Віктора Андрійовича як людину, якій по суті програв 2004 року.
А скасування візиту в зв"язку з трагічними подіями в Росії — то був лише формальний привід.
Хто ж сьогодні в Києві реально впливає на українсько-російські відносини: Ющенко чи Янукович?
— Обидва. Та загалом ці відносини нині переживають не найкращий час. В обох сторін відсутнє розуміння того, як їх розвивати найближчим часом. Увесь комплекс російських інтересів зводиться до бізнесу. Росія сприймає Януковича не як геополітичного, а як бізнес-партнера. Прем"єр-міністр ще з початку 2005 року перестав бути проросійським політиком. Бо в тому, що свого часу не отримав посади президента, звинуватив Росію. А так не можна було робити. Адже проти Януковича голосувала активна частина виборців України. Люди Кучми й Віктора Медведчука самі винні, що народ вийшов на Майдан.
А Янукович досі не може списати цю поразку на себе. От і шукає винуватців десь ззовні. Мовляв, усе джерело проблем — у Росії. Тепер він сам не довіряє російській політичній еліті та спирається на підтримку американських політтехнологів.
Курочкіну гарантували підтримку прем"єра
До того ж Янукович дуже дратує Росію своїми висловлюваннями щодо НАТО, зробленими зокрема під час його останнього візиту до Брюсселя. Фрази про "стратегічну мету України" Путіна злять. Він розуміє, що вже не має важелів впливу на ситуацію. Тепер для нього важливо лише, щоб Україна не вступила до НАТО доти, доки він піде з посади президента Росії. Та й Янукович це добре розуміє. Думаю, так і станеться. Україна вступить до НАТО десь 2011 року. Доти Путін уже залишить президентське крісло й з радістю казатиме, що це трапилося не при ньому.
Багато писали, що Володимира Огризка не призначили міністром закордонних справ через "підказку" Росії...
— Уплив Росії на політичні події в Україні значно зменшився. Епоха, коли Кремль визначав політику на пострадянському просторі, минула.
Тому якби Верховна Рада затвердила кандидатуру Огризка на посаду міністра закордонних справ, Росія це прийняла б. Але ж доля Огризка залежала не лише від позиції коаліції. Кандидатуру Огризка не сприймали ні в Секретаріаті президента, ні в самому МЗС. Деякі люди з оточення Ющенка переконали його, що Арсеній Яценюк — краща для цієї посади кандидатура. Втім, з точки зору стратегічних і тактичних інтересів, так воно і є.
Проте найкращим міністром був би все ж таки Олександр Чалий. Та люди Віктора Ющенка переконали його, що Чалий — людина, яка не є цілком лояльною до президента. Проте це не так. Будь-яка нормальна самостійна людина не гратиме роль холопа. Просто Чалий не належить до тих людей, які б могли бути помічниками Ющенка та виконувати всі його бажання. Він — не лише кваліфікований дипломат. У першу чергу, він — стратег, який чітко розуміє місце України на геополітичній шахівниці. Яценюк же — не найкращий. Хоча й кращий за Огризка.
Що ви думаєте про вбивство голови "Російського клубу" Максима Курочкіна?
— Це не було політичним убивством. Курочкін підтримував Януковича 2004 року та Вітренко — 2006-го. Проте коли його затримали, ані прем"єр, ані Кремль не зробили нічого, щоб покращити його долю. Хоча Курочкіну перед останнім прильотом до України говорили, що його не затримають, гарантували підтримку Януковича. Втім, Максим був непередбачуваним і неконтрольованим. Це був просто конфлікт між ним та його партнерами. Лише бізнес. Як казав покійний російський генерал Олександр Лєбєдь, добре сміється той, хто стріляє першим. Першим вистрелив не Курочкін, хоча міг би.
Чи контактує сьогодні російське керівництво з політичними силами України?
— Іще восени 2005 року Кремль мав стосунки з Юлією Тимошенко та Олександром Турчиновим. Тоді російське керівництво вважало, що треба підтримувати БЮТ.
Сьогодні ж жодна політична сила в Україні вже не розглядає Кремль та російську політичну еліту як партнера, який здатен привести до влади. І так є насправді. Тому ані БЮТ, ані Партія регіонів не звертають на Кремль серйозної уваги. Лише Наталія Вітренко ще на нього сподівається. Все це може свідчити про величезну геополітичну поразку Росії.
Як розвиватимуться українсько-російські відносини найближчим часом?
— Якщо президент підпише указ про дострокові парламентські вибори, то це негативно вплине й на двосторонні відносини. Після цього візит Ющенка або знову перенесуть, або взагалі скасують.
Загалом, дострокові вибори — це серйозна загроза справжнього розколу України. Правляча коаліція ніколи не визнає легітимності президентського указу. Буде жорстка війна між сходом та заходом України. Українській державі сьогодні це не потрібно. Це буде розділ країни за політико-географічною та політико-ментальною ознакою, першим кроком до катастрофи. Справжні вороги України будуть зацікавлені саме в такому розвиткові подій.
3 
1
Коментарі