Посол Франції в Україні 64-річний Жак Фор каже, що наміри української влади створити іноземним інвесторам належні умови роботи не підкріплюються практикою.
Чи справдилися очікування, які Франція та Євросоюз мали щодо нової української влади?
— Протягом року нове українське керівництво декларувало гарні наміри. Були певні кроки вперед. Ухвалено низку важливих законів, наприклад про державні закупівлі. Інші перебувають на стадії підготовки — щодо пенсійної реформи, житлового господарства, виборів, протидії корупції.
Водночас внесені пізніше до закону про держзакупівлі поправки позбавили його сенсу, принаймні з точки зору європейських стандартів. Деякі інші зміни й тенденції були критично оцінені Венеціанською комісією Ради Європи. Зокрема, щодо судової реформи і перерозподілу повноважень між Верховним судом та Вищою радою юстиції при призначенні суддів.
Отож були й кроки назад. Є певна невідповідність між задекларованими рік тому добрими намірами щодо економічних і політичних реформ та конкретними діями.
Європа наголошувала на потребі стабільності, яку нині українська влада подає як своє досягнення. Ви саме такої стабільності очікували?
— Країна однозначно потребувала стабільності. Перші місяці нової влади певні її елементи принесли. Злагодженими стали дії президента й уряду. Але стабільність полягає також у дотриманні законів і правових норм. Саме цей її аспект викликає занепокоєння. Скажімо, спосіб повернення до Конституції 1996-го, продовження на півтора року повноважень Верховної Ради, зміни до законодавства незадовго до місцевих виборів. Можливо, ці рішення й відповідали чинним правилам. Але помітно, що зміни вносилися з певних політичних міркувань. Отож це гра за правилами чи з правилами? У демократичних країнах серйозним рішенням передує широке обговорення, переговори між владою та опозицією. В Україні подібних консультацій не відбувається.
Наприкінці 2010-го Франція висловила сподівання на незаангажованість українського правосуддя щодо представників опозиції. Стурбованість із цього питання залишається?
— Близько двох десятків представників попередньої влади вже протягом кількох місяців перебувають у тимчасових слідчих ізоляторах, а судові процеси проти них не розпочато. Це не нормально для демократичної країни. Якщо є підозри й звинувачення, то відповідні органи мають чітко їх сформулювати та передати справу до суду.
Євросоюз за останній рік досить багато критикував Україну. Чи не ставить це під сумнів щирість євроінтеграційних намірів української влади?
— Мета тих заяв ЄС — вказати на різницю між деклараціями і конкретними діями. Йшлося про очевидні речі. Ці сигнали адресувалися українським керманичам зі сподіванням на їхню позитивну реакцію. На усвідомлення проблем і приведення ситуації у відповідність до фундаментальних принципів Євросоюзу. Ми, до речі, їх жодним чином не нав'язуємо. Та оскільки йдеться про заявлене бажання України приєднатися до ЄС, то наголошуємо: є відповідні правила гри. Якщо українські керманичі справді хочуть вести країну в Євросоюз, то мусять їх дотримуватися.
Чи задовольняє вас реакція української влади на ці сигнали?
— Ми не вимагаємо якого негайного ефекту. Всі усвідомлюють, що для змін і реформ потрібен час. Але водночас хочемо отримати підтвердження серйозності задекларованих євроінтеграційних намірів. Тобто конкретних дій, які б відповідали заявам.
Переговори про створення Зони вільної торгівлі можуть раптом перерватися саме з причини недостатньої волі з боку України?
— Процес переговорів триває. Зараз немає підстав для хвилювання. Водночас спростую деякі заяви, що нібито ЄС вимагає від України повного відкриття ринків, хоч сам барикадується певними обмеженнями та квотами. Пропозиції, з якими Євросоюз вийшов на переговори, дуже щедрі. А проблеми, що є нині, стосуються невеликої кількості секторів чи галузей. Вони аж ніяк не шкодять експортному потенціалу України.
Президент Янукович постійно запрошує іноземних інвесторів. Як почуваються тут зараз французькі компанії?
— Заяви про наміри створити іноземним інвесторам належні умови поки що не підкріплюються практикою. Українські суди не дотримуються принципу незалежності в господарських суперечках. Митні органи останнім часом систематично ставлять під сумнів митні декларації французьких компаній і самочинно збільшують обсяги зборів. Частішими стали необґрунтовані перевірки фінансових органів.
Залишається відкритим питання відшкодування податку на додану вартість. Обіцянка зробити цей процес автоматичним не втілена в життя. Якщо все це не зміниться, то Україна й надалі відлякуватиме інвесторів.
3 
1
Коментарі
2