Генеральний секретар делегації Нідерландів у фракції соціалістів Європарламенту Каміл Хаманс, 56 років, розчарований тим, що відбувалося після революції.
Як оцінюєте український парламентаризм?
— У світі є дві основні моделі діяльності парламентів. Перша американсько-британська, коли переможці після виборів забирають собі все: посади, повноваження. Друга — скандинавська, коли сторони знаходять компромісний варіант. Так і в нас, у Нідерландах.
У Верховній Раді щось середнє. Простежується демократія. Але депутатам ще треба вчитися знаходити компроміс і разом приходити до правильного рішення. А загалом найкраще для вас було б започаткувати двопартійну систему.
Із Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко?
— Так, адже саме вони перемогли на останніх парламентських виборах. І не треба цього боятися. Така система вже давно й успішно працює у Франції та Великій Британії. Та й у Нідерландах це дає тільки позитив.
Найкращим було б започаткування двопартійної системи
Мене дивує наполягання БЮТу на ухваленні закону про опозицію. Він взагалі не потрібен. В усіх цивілізованих країнах ви спокійно кажете те, що думаєте. Без всякого закону опонуєте конкурентам.
Яке місце в українській політиці ви бачите для ваших колег-соціалістів?
— Нам не подобається те, що зробив Олександр Мороз. У серпні я був присутній на зустрічі європарламентаріїв із ним у Києві. Розмова вийшла дуже холодною. Після неї ми були розгублені.
Вочевидь, Мороз зрадив помаранчеву коаліцію заради посади спікера парламенту. Іншого пояснення ми не знайшли. У принципі, мотивація вагома. Але передбачити майбутнє Соціалістичної партії тепер важко.
Водночас місця в Соцінтерні шукає лідерка БЮТу Юлія Тимошенко. Відверто кажучи, це дивує. Зі свого боку ми зараз шукаємо надійного та передбачуваного партнера в Україні. Але ще не знаємо, як оцінювати політичну ситуацію у вашій країні.
Чому?
— Відносини між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем доволі специфічні. Вони, як і багато інших посадовців, дбають про власні інтереси. Ми ж очікували плідної співпраці на кінцевий довготерміновий результат. А не відвойовування й утримання влади.
Шкода, але в цьому після революції нічого не змінилося. 2004-го ми сподівалися, що нарешті Україна чітко піде в сторону Європейського союзу. А зараз знову нестабільність. Секретаріат президента виробляє власну лінію зовнішньої політики, правляча коаліція — свою.
Та є один суттєвий плюс. Три роки тому про такі розходження в політичних поглядах української влади не можна було навіть говорити. Тепер про це відкрито дискутують. Отже, сьогодні в Україні існує справжня свобода слова.
2 
1
Коментарі