З якими труднощами зіткнеться нова урядова команда — у розмові з провідним експертом Українського центру політичних і економічних досліджень ім. Разумкова Василем Юрчишиним
Гадаєте, в економічній політиці нового уряду відбудуться істотні зміни?
— Мабуть, так. Назбиралося багато проблем, насамперед щодо так званої реприватизації. Уряд мусить робити щось для зміцнення інституту приватного власника. Від цього залежить і добробут людей, які працюють на "проблемних" підприємствах, і залучення інвестицій. Капітал не прийде в країну, де непередбачувано й вибірково переглядають результати приватизаційних конкурсів, змінюють правила гри і таке інше. Бізнес лише тоді може нормально розвиватися, інвестувати, коли відомо, що буде завтра. Тому нинішню ситуацію треба змінювати. Враховуючи послужний список Юрія Єханурова й те, що він не був помічений у волюнтаристських діях, можна сподіватися на зміни.
Різниця між Тимошенко і Єхануровим — це різниця між популізмом і раціоналізмом
Між Тимошенко і Єхануровим така велика різниця?
— Це різниця між популізмом і раціоналізмом. Як сама Тимошенко, так і її уряд вдавалися до популістських гасел та дій. Постійне зростання соціальних програм, солодкі обіцянки: мовляв, продамо "Криворіжсталь" і на зароблені гроші повернемо втрачені заощадження. Єханурову ж немає сенсу гратися в популізм.
По-різному вони ставляться до адміністративного втручання в економіку. Попередній Кабмін заявляв про свою прихильність до ринкових механізмів, про підтримку бізнесу. Насправді часто все зводилося до ручного управління. Уряд попросту не мав програми дій, тому й займався гасінням пожеж — із бензином, цукром, м'ясом... Юрій Єхануров натомість завжди уважно ставився до проблем і потреб бізнесу.
Ще однією відмінністю може стати реакція на критику. Неприємно вразила заява Тимошенко: чим більше нас критикують, тим більше ми розуміємо, що все робимо правильно. Ніби довкола самі вороги. Думаю, Юрій Єхануров із розумінням ставитиметься до різних оцінок діяльності уряду, більше уваги приділятиме співпраці з аналітичними інституціями.
Леонід Кучма сказав, що Тимошенко пішла "вся в білому", а оточення Ющенка залишилося... скажімо так, з проблемами. Мовляв, Юлія Володимирівна розуміє реальний стан економіки. На Вашу думку, оцінка справедлива?
— Певною мірою справедлива. Втручання в ринок, ручне управління, великі соціальні витрати стиснули пружину економіки. Юлія Володимирівна — політик надзвичайно розумний. Враховуючи наближення передвиборної кампанії, для неї вигідно було піти на позитивній хвилі.
Можна критикувати вповільнення темпів економічного зростання, низький рівень залучення інвестицій, але пересічний українець усе ж мислить іншими категоріями. Йому подобається збільшення пенсій і зарплат бюджетникам. Навіть зменшення цін на цукор чи овочі, хай і через сезонні фактори — теж позитив для уряду. Але людям не подобається, коли вони мерзнуть узимку в холодних оселях. Тимошенко бачила, що серйозні проблеми не розв'язуються, а консервуються, і можуть датися взнаки ще до парламентських виборів — восени, взимку.
Новий уряд може скоротити соціальні виплати?
— Ні, це дуже великий політичний ризик. Скорочення виплат асоціюватиметься з Віктором Ющенком. Його рейтинг і так порівняно з початком року знизився. Хоча соціальні зобов'язання уряду Тимошенко роздуті, уряд Єханурова більшість із них виконає. Можливо, за рахунок скорочення видатків на якісь інші сфери. Наприклад, на науку.
Узагалі, передвиборний популізм — великий ризик для бюджету-2006. Зрозуміло, що й партія Тимошенко, і комуністи, і деякі інші заграватимуть із виборцями, роздаючи соціальні обіцянки. Відповідно можуть реагувати й партії, що підтримують Віктора Ющенка. Сподіваюся, новий прем'єр буде в силі цього не допустити.
Зараз в Україні ціни на бензин зростають швидше, ніж на світовому ринку
Інфляцію вдасться зупинити?
— Вона зростатиме. Гадаю, будуть підвищені ціни на комунальні послуги та транспорт. За цих умов важливо пояснювати людям свої кроки, а не применшувати показники інфляції, як це робив уряд Тимошенко.
Коли людині кажуть, що все добре, а ціни підстрибують — це шокує. Коли ж усі знають, що ціни зростуть, але в розумних межах — сприйняття буде іншим. Ніхто не побіжить запасатися на п'ять років макаронами.
Не страшно, якщо на кінець року ми вийдемо з 14% інфляції, а не з запланованими 9,8. Треба пояснити, що це результат стримування цін протягом першого півріччя. Інакше кажучи, послаблення стиснутої пружини. Свіжий приклад — через намагання штучно стримати ціни на бензин вони зараз в Україні зростають швидше, ніж на світовому ринку.
4 
1
Коментарі