Морозна зима завдала великих збитків сільському господарству. І якщо ситуацію з посівами пшениці, ячменю та інших зернових культур навесні ще можна якось виправити, то рясного врожаю персиків, абрикосів і винограду чекати цього року не варто.
В Одеській області своїх фруктів завжди вистачало. Та зараз тамтешні оптовики, які закуповують і продають плоди, прогнозують: голод на вітамінну продукцію доведеться втамовувати за рахунок імпорту. Насамперед із Туреччини та Греції. Відповідно й ціни будуть високими.
Наскільки вони зростуть, експерти пророкувати не беруться. Але очевидно, що влітку й курортникам на Кримському узбережжі за персики чи черешні доведеться платити більше, ніж торік. Адже місцевий урожай на кримських прилавках буде рідкістю. Незвично низькі для автономії температури були рекордно тривалими. А в степових районах ще й підсилені морозним вітром. Морози пощадили самі дерева та виноградну лозу, але значна частина плодових бруньок загинула. На півострові втрачено чверть майбутнього врожаю яблук. Груші вимерзли на 90%, а виноград — майже весь. Для місцевих виноробів рік можна вважати втраченим.
Пересівати доведеться 2,5 мільйона гектарів озимини
За інформацією спеціалістів Проекту аграрного маркетингу, у західних і центральних областях фруктові дерева виявилися стійкішими до холодів, ніж у південних. Однак, порівняно з минулим роком, по країні в цілому урожай яблук і груш знизиться на 5–7%. При тому що попит на них продовжує зростати. А врожай персиків і абрикосів, вирощування яких сконцентроване в найбільш постраждалих від морозів південних районах, знизиться вдвічі.
Сильно повимерзали також хлібні культури. За оцінками першого віце-президента Української академії аграрних наук Віктора Ситника, 66 років, пересівати ярими зерновими доведеться 2,5 млн гектарів озимини — понад третину площ. Для села це означає 5–6 млн грн збитків.
— Частину ослаблених хлібів можна ще врятувати, — вважає Віктор Ситник. — Але для цього треба проводити комплексне підживлення. Інакше доведеться закуповувати продовольчу пшеницю за кордоном.
Та далеко не в кожному господарстві знайдуться кошти на добрива для підживлення. Водночас втрати на полях не обмежуються лише озимими зерновими. Багаторічні трави також здебільшого стали жертвою холодів. Очевидно, що це позначиться на кормах для тваринництва, а відтак може призвести до скорочення поголів"я. Насамперед на приватних селянських подвір"ях.
У селян немає грошей на техніку
Традиційна проблема українських фермерів — не лише виростити врожай, а й зібрати його. Їм бракує техніки — нема за що купувати. А нинішній технічний парк зношений на 80 відсотків.
Зараз на складах Харківського тракторного заводу, дніпропетровського "Південмашу", київської "Ленінської кузні" та інших заводів накопичилося на 250 млн грн тракторів, на понад 50 млн — грунтообробних механізмів. На таку ж суму сівалок, а ще на 5 млн жниварок і на понад 10 млн — машин для збирання цукрових буряків. За словами гендиректора ХТЗ Олександра Кривоконя, 40 років, селяни не в змозі купувати потрібну їм техніку без державного стимулювання. З 650 придбаних торік в Україні тракторів лише чверть — за повну вартість.
А з підвищенням купівельної спроможності сільгоспвиробників в Україні очевидні проблеми. З"явилося державне рішення платити їм дотації за кожен гектар посівів. Для цього до 1 березня на село мало б надійти 500 млн гривень. Та це виявилося черговим блефом. Те саме стосується і механізму часткової компенсації відсоткових ставок за користування довготерміновими кредитами.
Виходить замкнене коло. Вироблена в Україні техніка простоює через неплатоспроможність сільгосппідприємств. Виробники втрачають оборотні кошти і, відповідно, не можуть вкладати їх у підвищення якості своєї продукції. У селян грошей на нову українську техніку немає і не передбачається, а держава лише імітує свою допомогу.
Виграють від цього насамперед закордонні виробники. Бо наші фермери купують хай і ненову, але дешевшу і дуже часто надійнішу імпортну техніку.
2 
35413
Коментарі