— В аеропорту мене зустріла шеренга військовослужбовців. Натякнули, що я до Верховної Ради Криму не пройду. Відповів, що вони мене погано знають. До будівлі не доїхав 300–400 метрів. Далі йшов пішки в супроводі помічника, — розповідає президент Петро Порошенко, 50 років, про свою поїздку в Крим 28 лютого позаторік.
— На переговори я приїхав як уповноважений голови Верховної Ради й виконувача обов'язків президента Олександра Турчинова. Мав намір поспілкуватися з депутатами Верховної Ради Криму, членами президії, спікером, — продовжує Порошенко. — Ми готові були обговорити всі деталі щодо законодавства України, Конституції Криму. Забезпечити необхідний захист інтересів людей, навіть у їхньому розумінні.
Що я побачив? Верховна Рада Криму, коли там нібито обговорювався референдум, заблокована й закрита. Жодної людини не було. Стояло оточення з російських військовослужбовців. З точки зору міжнародного права, це був абсолютно чіткий акт анексії. Це були не військові Чорноморського флоту, а перекинутий із континенту спецназ.
— Петро Порошенко поїхав до Криму через майбутні перегони за посаду президента. Він уже був налаштований брати участь у виборчій кампанії, мав заявити лідерські позиції, — каже політолог Михайло Басараб, 38 років. — Те, що Порошенко згадав про поїздку зараз, можна пов'язувати з оприлюдненням стенограми засідання Ради нацбезпеки й оборони від 28 лютого 2014 року. Вона спричинила ажіотаж і суперечки в суспільстві. Стала предметом для дискусій, звинувачень у відсутності політичної волі, державницького мислення. На цьому тлі Порошенкові необхідно продемонструвати свою рішучість у тій ситуації. Він не брав участі в засіданні РНБО. Однак хоче показати, що вчинив сміливий крок — поїхав до Криму.
2 
1
Коментарі