Доки шукаємо укриття від палючої спеки, поряд виникають загрози небезпечніші. І створюються вони на сміттєзвалищах, яких сьогодні на Полтавщині майже 550 і стан облаштування яких критичний.
За офіційними даними, сміттєзвалища несанкціоновані. З них 20% мають відповідну документацію і відведену під них землю, а захисний шар під сміттям, огорожу й охорону — лише вісім об'єктів. Найнебезпечніше серед них — Макухівське сміттєзвалище, що перебуває в аварійному стані та є серйозною загрозою для здоров'я жителів області.
Полтавці не один рік очікують на розв'язання проблеми з Макухівським сміттєзвалищем і втомилися від владних обіцянок усунути її практично напередодні кожних виборів. Натомість ситуація тільки погіршується і викликає справжню тривогу.
Обсяги сміття, які щоденно вивозять із Полтави й Полтавського району, давно перевищили всі допустимі норми для цього сміттєзвалища. А відсутність нормальних умов і повне недотримання гігієнічних норм створюють реальну загрозу повторення катастрофи, в рази потужнішої за історію зі львівським сміттям.
Особливо ситуація небезпечна стає влітку, коли температура значно підвищується, що сприяє самозайманню. По-перше, гори сміття швидко нагріваються і через накопичення певних газів часто самозаймаються. У процесі горіння в повітря потрапляють шкідливі речовини, подібні до канцерогенів, що в рази збільшують загрозу розвитку ракових пухлин, або фосгену, який із часів Першої світової війни відомий як бойова отруйна речовина.
Діоксини та діоксинові сполуки, що вивітрюються під час таких пожеж, — одна з найнебезпечніших отрут, що діє на клітинному рівні та призводить до генних мутацій і безпліддя людей, які проживають поряд.
Дослідження медиків свідчать, що жінки, які проживають у радіусі 5 км від звалища, мають на 12% більшу ймовірність народити хвору дитину. А рівень безпліддя зростає майже на 18%. Підвищилася також кількість випадків захворювань нервової системи — на 29%, кістково-м'язової — на 16%.
Також поширені хвороби шкіри, легеневі й алергічні недуги, якими страждає майже кожен третій житель прилеглих сіл. По-друге, стічні води й атмосферні опади, що потрапляють на територію звалища, перетворюються на так званий звалищний фільтрат, що просочується у ґрунтові води, стікає в річки.
Вода, що люди п'ють із колодязів і з-під кранів, містить його. Хорошого вона нічого не несе. Тим паче, що культура сортування відходів відсутня, а склад сміття, що звозять на подібні звалища, небезпечний. По-третє, ґрунти, розташовані під звалищем, навіть у разі його ліквідації придатними для користування будуть не раніше як за 70 років. Так само страждають і ґрунти навколишніх сіл, що теж насичені цим "звалищним соком". По-четверте, неабияка загроза виникає і для санітарно-епідемічного стану — через комах і тварин, що мешкають на Макухівському сміттєзвалищі й переносять різні інфекції. Рівень алергічних реакцій на укуси комах у дітей зріс майже втричі, і це не кажучи про інфекційні хвороби, збудники яких поширені у завалах макухівського сміття.
Цій ситуації можна зарадити за наявності політичної волі в місцевої влади й народних депутатів. Доки можновладці будуть зацікавлені у "сміттєвих" грошах і піарі на проблемі, питання не вирішиться. Хіба — за допомогою якогось вибуху чи чергової трагедії. А те, що здоров'я десятків тисяч людей стає заручником трагедії, сьогоднішню владу особливо не турбує.
3 
1
Коментарі