Нововведення в освітній галузі коментує проректор Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" Валерій Бебик, 50 років:
— Торік абітурієнти вступали до вищих навчальних закладів виключно за результатами тестування. Тепер воно є лише одним з елементів нарівні зі співбесідами, творчими конкурсами чи окремими іспитами. Від змін умов вступу виграли лише ректори державних вузів, бо отримали контроль над держзамовленнями. Як на мене, тестування варто було б залишити тільки для вступників у державні навчальні заклади. Бо якщо держава оплачує навчання, вона й визначає умови вступу. А в недержавних вузах — неприбуткових, церковних, комунальних тощо — результати ЗНО, гадаю, взагалі не варто брати до уваги. Студент тут сам платить за право вчитися, й ніякої корупції не може бути, бо все прописано в контракті.
Дозвіл випускникам складати тести мовами нацменшин вплине на стан державності й на ставлення до української мови. Для держави прерогативою має бути державна мова освіти. Інакше ми готуватимемо абітурієнтів для румунських, російських, угорських, болгарських вузів. А це — втрачені кадри для нашої країни. І для дітей, які вступатимуть до українських вузів, будуть труднощі. От піде абітурієнт на співбесіду по творчій спеціальності й провалиться, бо погано знає українську. І що хорошого йому дало право складати тестування російською чи румунською мовами?
Міністр освіти Дмитро Табачник сказав, що зарубіжну літературу треба перетворити на світову, в якій три чверті має займати російська. Очевидно, це не зовсім правильно. Безперечно: російська література цікава, її треба читати. Але ж не менше, ніж інші великі літератури — англійську, французьку, американську. До того ж не всі діти нині вільно володіють російською. І якщо далі запроваджувати окреме вивчення цієї мови, то чому відмовлятися від мов наших близьких сусідів — білоруської, польської чи молдавської? Це питання більшою мірою дидактичне, а йому надають політичного й ідеологічного підтекстів.
3 
1
Коментарі
5