Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, 61 рік, говорить про ймовірність реформ, розбіжності в економічних поглядах партій-лідерів і можливість продовження реприватизації.
Які економічні реформи новий уряд повинен буде здійснити насамперед?
— Найнагальнішими є якраз не економічні реформи, а ті, які пов"язані з підвищенням дієздатності держави — адміністративна та судова.
Наша держава значною мірою недієздатна, досі неадаптована до демократії. Державні структури успадковані ще з радянського устрою. Якщо не буде посилено дієздатність держави, інших реформ попросту не проведуть.
Украй потрібні реформи, пов"язані з посиленням контролю суспільства над судовою владою. Вона наскрізь корумпована. А також реформи в сфері освіти, охорони здоров"я, житлово-комунального господарства. Останнє має бути демонополізоване. Охорону здоров"я треба перевести на змішану схему: держава пропонує певний набір безплатних послуг, а решта — базуються на страховій медицині.
Що заважатиме цим реформам?
— Реформуванню протистоять ліві сили. Вони вимагають накачування соціального сектору пільгами. Це безглуздо. Не можна збільшувати платежі всім поспіль. Жодна держава не витримає такого нарощування пільг, яке у нас триває останні п"ятнадцять років.
Водночас ті ж ліві залякують суспільство реформами. Кажуть, що вони будуть гіркими. Звісно, будуть, якщо не включати ретельно зважені соціальні механізми, які убезпечать людей від потрясінь. Це свідчитиме про неефективність бюрократів, які їх готують і здійснюють.
У Блоку Тимошенко чітко вираженої ідеології немає
Бо навіть такі реформи, як підвищення віку виходу на пенсію чи надання грошової допомоги замість пільг, можна проводити так, щоб люди сприйняли це спокійно. Просто вони повинні мати вільний вибір тих чи інших послуг. Потрібно не ґвалтувати суспільство, а радитися з ним.
Чи залежить від формату майбутньої коаліції, які саме реформи здійснюватимуть?
— Реформи будуть у будь-якому разі. Питання — у яких формах, наскільки послідовно та ефективно. Чи буде включено механізми, завдяки яким суспільство сприйме реформи спокійно.
Я завжди наводжу приклад запровадження гривні. У принципі народ усі грошові реформи сприймає негативно. Але з гривнею все відбулося спокійно.
Наскільки послідовними й ефективними будуть реформи в разі створення, наприклад, помаранчевої коаліції?
— Серед помаранчевих є праві та ліві, ліберали та радикали. Така коаліція в економічному плані виглядає непрогнозованою. Зазвичай у політиці будь-який вибір — це вибір меншого зла. Зараз саме той випадок. Як кажуть шахісти, "цугцванг" — ситуація, коли будь-який рух призводить до погіршення.
Чи можливе поновлення реприватизації?
— Зараз передбачити неможливо. Треба дивитися, хто які посади обійме в уряді, як ці люди діяли в минулому. Небезпека полягає в тому, що реприватизація юридично не завершена. Немає закону, де було б записано: держава не переслідуватиме власників приватизованих об"єктів, якщо при цьому не було скоєно кримінальних злочинів.
У "Регіонів" існує традиція дуже агресивного силового стилю
Які розбіжності ви бачите між економічними поглядами головних політичних гравців?
— СПУ — це класична ліва партія. З їхньою економічною ідеологією можна не погоджуватися, але можна й домовлятися.
У Блоку Тимошенко чітко вираженої ідеології немає. Мені здається, для Юлії Володимирівни будь-яка ідеологічна схема — це засіб, а не обмеження її діяльності. Але вона схильна до радикалізму та концентрації влади, до ручного управління економікою. І це зближує її з лівими.
У "Нашій Україні" є люди з різними поглядами. Але якщо зважати на Юрія Єханурова чи президента, "нашоукраїнці" є прибічниками поміркованої ліберальної правоцентристської політики.
А економічна політика, заявлена "Партією регіонів", схожа на південнокорейську часів створення держави. Вона спирається на великі національні корпорації, зрощені з державою. Але це лише заявлена політика. Окрім неї, у "Регіонів" існує традиція дуже агресивного силового стилю в політиці. Це суперечить стилеві "Нашої України". Отже, про все треба буде домовлятися.
1 
1
Коментарі