"Узок круг этих революционеров. Страшно далеки они от народа", — писав свого часу Володимир Ленін про декабристів. Керівники того повстання були дворяни — вихідці з панівного класу. Вони мали шляхетні цілі — скасувати кріпацтво, забезпечити рівність усіх перед законом, запровадити демократичні свободи, суд присяжних, обов'язкову військову службу для всіх станів та виборність чиновників, скасувати подушний податок. Але народ їх не підтримав, бо не вірив, що від панів зможе отримати якісь блага.
Часом здається, що наші теперішні опозиціонери — новітні декабристи. Тобто так само страшенно далекі від народу. Вони вкотре закликають його до повстання і революції, а він уперто їх не чує. Бо між ним і ними — глибока прірва нерозуміння.
От і зараз Арсеній Яценюк і Олег Тягнибок оголосили всеукраїнську акцію протесту "Вставай, Україно!". Та й раніше українців не раз патетично спонукали до громадянського спротиву режимові Януковича різні комітети опору й національного порятунку. Але ніхто на вулиці не виходив, за вила не брався і "коктейлів Молотова" по садибах олігархів не кидав.
У ХІХ ст. французи здійснили три революції. Після першої владу і гроші отримали банкіри, тобто олігархи. Після другої вгору пішла середня і дрібна буржуазія. 1871-го на барикади вийшов пролетаріат, який теж хотів щось мати. Тільки після цього нація почала шукати суспільний консенсус і запровадила політичний устрій, який існує досі.
В Україні події на Майдані 2004 року помилково називають революцією. Однак то був лише масовий протест мільйонів. Українці збиралися на Майдані не за Ющенка чи Тимошенко, а за власну свободу, за можливість самореалізуватися. У підсумку нічого не змінилося, влада залишилася в олігархів, з якими "народний" президент швидко дійшов спільної мови.
Сьогодні лідери опозиції, схоже, не розуміють, яка революція потрібна Україні. Для них це лише можливість усунути від влади команду Януковича і посісти її місце. Чи матиме від цього зиск українець, сумніваюся. Швидше за все, буде як завжди: "Білі прийшли — грабують, червоні прийшли — грабують". Народ розуміє це фібрами душі, тому й байдужий до всіх красивих закликів.
Насправді Україні революція потрібна. Але не державний переворот чи кривавий бунт, а революція духу та свідомості. Нам треба змін, які вивільнили б економічну, суспільну й гуманітарну ініціативу мас. А для цього слід докорінно перерозподілити владу й ресурси на користь місцевого самоврядування. Орду можна перемогти, лише подрібнивши її на шматки. Доки вона монолітна, будь-які бунти мільйонерів проти мільярдерів нічого доброго народові не дадуть. Бо він залишатиметься глядачем поза грою акторів.
3 
1
Коментарі