Відставка Бориса Тарасюка спровокувала інтригу з трьома невідомими: буде його наступником заступник голови Секретаріату президента Олександр Чалий, радник прем"єра Костянтин Грищенко чи виконувач обов"язків міністра Володимир Огризко. Причому останній спочатку взагалі не розглядався як основний претендент. Джерела президентського секретаріату задоволено повідомляли, що саме Чалому Ющенко довірить керівництво зовнішньополітичним відомством. Тому висунення кандидатури Огризка навіть на Банковій було сприйняте як сенсація.
Вона, проте, має одне просте пояснення: Борис Тарасюк усе ще зберігає доволі значний вплив на президента, особливо у сфері зовнішньої політики. Кажуть, що між Ющенком і Тарасюком відбулася приблизно така розмова. Написавши заяву на звільнення, Борис Іванович запитав президента, кого він планує призначити замість нього. Ющенко у відповідь попросив екс-міністра порекомендувати йому кандидатуру, найбільш гідну, на його думку, для міністерського кабінету на Михайлівській. Саме тоді й прозвучало прізвище Володимира Огризка.
Пояснити вибір Тарасюка нескладно. Відносини між ним і Чалим не склалися давно. Аби уникнути підвищення свого давнього опонента, Борис Іванович ладен був зробити будь-який, навіть такий неочікуваний, крок.
Рудьковський і Цушко грають роль "весільних генералів"
Між тим, доля призначення Огризка нині залежить від кількох чинників. Зокрема від того, на який компроміс із провладною коаліцією погодиться піти президент. Адже голосів фракцій БЮТ і "Нашої України" для затвердження міністра замало. Стверджують, що "антикризовики" в обмін на підтримку зажадали від Ющенка призначити першим заступником Огризка свою людину. Найчастіше згадують прізвище народного депутата від Партії регіонів, колишнього посла в Швеції Леоніда Кожару. Очевидно, за задумом, саме цей досвідчений дипломат має стати реальним керівником зовнішньополітичного відомства, з часом замінивши Володимира Огризка. "Регіонали" мають великий досвід оточувати не "своїх" міністрів щільним колом своїх представників, які фактично й мають усю повноту влади. Найочевидніші приклади — Микола Рудьковський і Василь Цушко, які грають роль "весільних генералів".
Проте найбільшою проблемою для Огризка в очах владної коаліції залишається його надто наочний зв"язок із Борисом Тарасюком. Аби добитися свого призначення, нинішньому виконувачеві обов"язків доведеться публічно відректися від свого проблемного екс-шефа. Зокрема, й від найбільшої його мрії — приєднання України до НАТО.
3 
1
Коментарі