Улітку надрукують новий підручник з історії для 11-го класу. Його написали Станіслав Кульчицький та Юлія Лебедєва. Автори суттєво змінили опис Другої світової війни порівняно з версією 2005 року.
У підручнику 2005-го розповідям про бойові дії Червоної армії та УПА присвячено однакову кількість сторінок. У новій війна Червоної армії з німцями — основна тема розповіді, а про дії УПА сказано стільки ж, скільки про радянських партизанів.
— Усім кажуть, що раніше було так, а тепер інакше, і в усьому винен новий міністр, — коментує автор підручників, доктор історичних наук Станіслав Кульчицький, 73 роки. — Я не збираюся захищати Табачника, але справа не в ньому.
Друга світова почалася 1 вересня 1939 року і закінчилася поразкою Японії. Це війна планетарного масштабу. Велика Вітчизняна війна на території Радянського Союзу і Східної Європи цілком вкладається в її рамки. Які тут можуть бути дискусії? Так само як не можна рівняти масштабні бойові дії багатомільйонної Червоної армії із локальною боротьбою підрозділів УПА.
Зміна пропорцій у подачі тем торкнулася не тільки українських повстанців. Вона зумовлена зміною структури підручника. У старому основний матеріал становив 90 відсотків тексту. Тепер — лише половину. Решта — завдання і тести, щоб учні вчилися думати й аналізувати. У європейських підручниках так було завжди.
Ми старалися не давати політизованих чи ідеологічних оцінок в основному тексті. З додаткових матеріалів учні можуть вибрати точку зору, яка здається їм правильною. Крім того, на ходу ліквідували 12-річне навчання, тому довелося скорочувати тексти багатьох розділів.
"Батьки кажуть одне, в школі — інше"
Викладачі розповідають про підручники історії для старшокласників Росії та Білорусі.
— У Російській Федерацїї постійно переписують, — каже 58-річний В'ячеслав Державін, учитель історії московського Центру освіти №734 "Школа самовизначення ім. Тубельського". — Педагогічна система у школі перетворилася на політизоване виховання патріотизму.
Після розпаду СРСР усе радянське, пов'язане із іменем Сталіна, втоптували у бруд. Зараз про індустріалізацію, участь у війні пишуть стримано. Автори підручників намагаються уникнути конфлікту в пізнанні учнів. Адже батьки кажуть одне, в школі — інше. Спроби виставити Сталіна ефективним менеджером не знайшли підтримки. Російську визвольну армію генерал-лейтенанта Власова згадують у підручниках негативно. Можна зрозуміти ситуацію, корені їхньої зради. Пробачити — ні. Лише в одному підручнику усередині 1990-х РВА намагалися представити як борців зі сталінізмом. Але держава відкинула його.
— Президент Олександр Лукашенко доручив писати підручник своєму колишньому викладачу історії Якову Терещенюку. Кожен параграф починався з опису подій у СРСР, а вже потім — у Білорусі, — каже доцент кафедри гуманітарних наук Білоруського державного університету Олександр Гронський, 34 роки. — Велику Вітчизняну подають як війну білоруського народу проти гітлерівської Німеччини за свою свободу, незалежність і суверенітет. Складається враження, що Білорусь була практично незалежною державою у складі СРСР. Є опис оборони Мінська, Бобруйська, Орші, Вітебська, Могильова, Гомеля. Ніби й не було боїв під Рівним, Києвом, Смоленськом. Мабуть, саме тому цифри радянських утрат дуже часто намагаються представити як суто білоруські втрати. Брестська фортеця — це символ героїзму білоруського народу, хоча відомо, що основна маса захисників твердині були родом не з Білорусі.
2 
1
Коментарі
9