Пасажирам, які летять із Росії в Казахстан, не продають товари в магазинах безмитної торгівлі дюті-фрі. Такі правила встановлені в межах країн Митного союзу. Також на його кордонах вилучають товари, що понаднормово ввозять туристи. Особливо прискіпливо перевіряють ввіз алкоголю. Подібні норми діяли й раніше, але на порушення закривали очі.
— Обмеження ввезення товарів на одну особу — це радянський рудимент, — каже президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, 61 рік. — Це гнобить людей, але ніяк не впливає на товарообіг між країнами чи курси валют. Європейське законодавство відрізняється від нашого тим, що запровадило цивілізовану ринкову систему. Там усе спрямоване на задоволення потреб населення. Нічого подібного в Митному союзі нема. Там переймаються збагаченням еліт, а не людей.
Цигарки й алкоголь при ввозі в Європу обкладаються митом, як і решта підакцизних товарів, пояснює Володимир Лановий:
— Харчі взагалі заборонено ввозити в країни ЄС, бо можуть бути розповсюджені якісь зарази. Європейці слідкують за технічним, хімічним, санітарним режимом. Українські товари возять на продаж за кордон — вони хоч і гірші за європейські, але й дешевші. Наприклад, наш шоколад гірший за німецький чи швейцарський. Тому він і продається в нас за кілька гривень, а європейський, нібито такий же шоколад, коштує кілька євро. Це ж стосується і цигарок. Технологія виробництва цигарок однієї марки значно відрізняється в Україні та в Європі.
Європа застосовує мита на значну частину української продукції. В Угоді про асоціацію України та Євросоюзу й договорі про торгівлю є розділи, що вимагають від сторін знизити мита протягом кількох років. ЄС зобов'язується звести свої мита до нуля. Україна буде знижувати мита до 2-4 відсотків.
Що возите через кордон?
Микола Колодій, 43 роки, возить машини з Німеччини:
— Я — курець. В Україні пачка сигарет євро-півтора, а там — 5-6. Усі, хто часто туди їздить, стараються десь по кишенях побільше заховати і провезти блок-два. Тоді можна трохи продати й мати навар. Але поляки хабарів узагалі не беруть. Попався їм — повертай додому.
Дмитро Бєрьозов, 19 років, студент, Вітебськ, Білорусь:
— Автостопом їхав у Київ. Мав газовий балончик і ножик для їжі. Білоруси нічого не питали, а українським прикордонникам усе розповів. Вони почали погрожувати штрафом, депортацією за контрабанду. Півгодини залякували, потім один на вухо сказав, що домовимося за 100 гривень. Дав йому 50. Він тільки балончик забрав. Білоруси так ніколи не вчинили б. У нас бояться брати хабарі.
Сергій, 28 років, Львів, водій автобуса:
— В Італію вожу людей і посилки. Матері дітям передають пачки валюти, купу алкоголю, харчів. Звичайно, на кордоні виникають проблеми з вагою та вартістю товарів. Я на себе можу везти всього 50 кіло товару й не дорожчого ніж на 500 євро. Без хабара не обійтись. Зазвичай прошу жінок, що їдуть, розповісти, що і де везуть. Якось хтось не сказав, що взяв ящик мартіні — конфіскували все, ще й штраф впаяли.
Павло, 34 роки, Київ:
— Коли людина перетинає кордон автомобілем, то її ніколи не перевіряють. Просять відкрити багажник, під крісла можуть заглянути. При цьому в холодну пору року під курткою можна провезти що завгодно. Таким чином колись ввозили контрабандну зброю — до нас і навпаки.
1 
1
Коментарі
2