Директор департаменту політичного консалтингу Агентства комплексного розвитку "Мартін груп" Тарас Березовець, 31 рік, прогнозує швидке обрання голови парламенту і каже, що нова Верховна Рада підніме прохідний бар"єр.
Згідно з новою Конституцією у Верховній Раді обов"язково має бути парламентська більшість. Це є запорукою стабільної роботи?
— Головна небезпека для стабільності парламенту полягає у строкатості майбутньої коаліції. Будь-яка більшість — чи то помаранчева, чи помаранчево-біло-блакитна — буде тимчасовою. Різні угруповання всередині цих політичних сил переслідують різні інтереси. Немає єдності в "Нашій Україні", БЮТ. Більш-менш монолітними є хіба що фракції комуністів і Партії регіонів.
Чи купуватимуть у новій Верховній Раді голоси депутатів, і чи будуть неявні переходи по фракціях?
— Голоси почали купувати ще до початку роботи нового парламенту. Цим займаються практично всі фракції. Найактивніше — Партія регіонів і БЮТ.
І ніхто не зможе завадити депутатові з однієї фракції голосувати солідарно з іншою. Уже невдовзі після початку роботи нової Ради там можуть з"явитися позафракційні депутати. Вони не зможуть створювати нові фракції, але депутатські групи — цілком. І формальні, і неформальні.
Чи довго обиратимуть голову Верховної Ради?
— Спікера оберуть дуже швидко. Як тільки стане зрозуміло, хто очолить уряд. Рішення щодо голови Верховної Ради буде наслідком компромісів у питанні про кандидатуру прем"єра.
Хто є реальним претендентом на посаду спікера?
— Усе залежатиме від формату коаліції. Якщо вона буде помаранчевою, то головою Верховної Ради буде хтось із СПУ або "Нашої України". У разі коаліції між "Нашою Україною" і Партією регіонів майже стовідсотково спікером буде представник "регіоналів". Найімовірніше, Раїса Богатирьова.
На вашу думку, хто найкраще підходить для цієї посади?
— Від Соціалістичної партії це Олександр Мороз. Від "Нашої України" найкраща кандидатура — Роман Безсмертний. Він там найкраще вміє враховувати інтереси різних людей і груп, знаходити компроміси.
На жаль, не потрапив до парламенту Володимир Литвин — він усе ж таки був одним з найкращих за всю історію головою Верховної Ради. Тому вибір найімовірніше зведеться до цих трьох кандидатур: Мороза, Богатирьової і Безсмертного. Найкращим з них був би Олександр Мороз.
Чи цей парламент буде так само продуктивним у прийнятті законів, як попередній?
— Він ухвалить законів менше, ніж попередній, але вони будуть якіснішими. А ось за історичною значущістю прийнятих рішень ця Верховна Рада перевершить усі попередні. Думаю, саме за часів цього парламенту відбудеться вступ України до НАТО та СОТ. Також буде ухвалено дуже важливі закони, які полегшать інтеграцію України до ЄС.
На жаль, не потрапив до парламенту Литвин
Чи намагатиметься ця Верховна Рада знову змінити Конституцію?
— Поза сумнівом. Нинішня її редакція не влаштовує жодну з політичних сил. Одні з них прагнуть ще більше обмежити повноваження президента й розширити власні. Інші, навпаки, цим намаганням протистоятимуть.
Депутатську недоторканність скасовуватимуть?
— Весь склад парламенту на таке не піде. А ось БЮТ і СПУ на скасуванні депутатського імунітету наполягатимуть. Але це рішення так і не буде ухвалене.
Як буде з популізмом і обіцянками?
— Такого, як у минулому парламенті, не буде. Більшість людей, які визначатимуть характер роботи нової Верховної Ради, є прагматиками. Вони переслідуватимуть насамперед власні інтереси.
Що відбуватиметься з партіями, які не пройшли до Верховної Ради?
— Або відходитимуть у минуле, або намагатимуться реалізувати себе знову. А це можна зробити, створюючи дестабілізацію в тих регіонах, де ці партії мають значну підтримку. Вони також будуть зацікавлені в будь-яких дострокових виборах — і в президентських, і в парламентських.
Чи намагатимуться парламентські партії підвищити прохідний бар"єр?
— Безперечно. Мабуть, лише комуністи не підтримають цієї ідеї — бо в такому разі вони навряд чи потраплять до наступного парламенту. А решта гравців у піднятті прохідного бар"єру зацікавлені. Найлогічнішим був би для них п"ятивідсотковий. Але загалом значне підвищення прохідного бар"єру буде згубним для політичного процесу.
Адже досвід західноєвропейських країн свідчить, що для користі демократії прохідний бар"єр слід навпаки зменшувати. Наприклад, у Данії він становить один відсоток, але до парламенту проходить не більш ніж дев"ять партій. Оптимально було б, якби в Україні було близько 20 політичних партій. І з них до парламенту щоразу потрапляло б принаймні сім.
Якими будуть стосунки між більшістю та меншістю?
— Співпраця між владою та опозицією буде прагматичнішою. У нас політики, які є ворогами на публічній сцені й до крові розбивають собі носи, досить часто через п"ять хвилин після того йдуть разом пити каву. І за лаштунками парламенту суперечностей між такими людьми майже немає.
Якщо Партія регіонів піде в опозицію, вона намагатиметься дестабілізувати ситуацію?
— Через свій менталітет вони навряд чи будуть гратися в політичні технології. У них є потужний бізнес — а гроші, як відомо, люблять тишу. Тому "донецькі" приречені співпрацювати з будь-якою владою, яка буде в Україні.
2 
1
Коментарі