Проти режиму диктатора Башара Асада воюють 350 вихідців з України. Про це повідомляє верховний муфтій Сирії Ахмад Хассун під час візиту до Москви. За його словами, у лавах повстанців є найманці із Саудівської Аравії, США, Канади та Європи.
—?Заява муфтія має політичне забарвлення, — вважає військовий експерт Олексій Арестович, 40 років. — Вона зроблена перед конференцією "Женева-2" по сирійському врегулюванню (планують на 26 листопада цього року. — "ГПУ"). Муфтій перерахував країни, що не розділяють китайсько-російську позицію по Сирії (підтримка режиму Башара Асада. — "ГПУ"). Євросоюз визнає опозиційну "Національну коаліцію" законними представниками сирійського народу. Тому на всі країни, які не підтримують потрібну для диктаторського режиму модель, тикають пальцем. Серед них — і Україна.
Наші найманці є в Сирії?
—?Скоріше за все, так. Бо Україна і до цього постачала найманців у зони конфліктів. Але скільки їх у Сирії, точно ніхто не скаже. 350 — цифра, схожа на правду. Війна триває четвертий рік, маховик розкручується і затягує людей.
Які мотиви в українців?
—?У найманство штовхають дві причини — ідеологічна та фінансова. Із першої ідуть воювати українські мусульмани, кримські татари. Колишній лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв визнавав, що татари воюють у Сирії. Зазвичай ідеологічних кидають у саму м'ясорубку конфлікту. З другої, офіцери запасу чи просто солдати удачі. Вони треба, бо повстанцям до рук потрапляє озброєння з Росії. Користуватися ним не вміють. Тому потребують спеціалістів — операторів протиракетного зенітного чи протитанкового ракетного комплексу. Хто йде з меркантильних причин, намагається не брати участь у боях.
Про які гроші йдеться?
—?Найманцю можуть заплатити після великої перемоги, а потім декілька місяців не розраховуватися взагалі. Та вони й не очікують стабільних доходів. Коли триває громадянська війна, кожен заробляє на завойованій території. Наприклад, мародерством — у великому місті є зо два десятки складів ювелірних магазинів. Їх розграбовують. Також торгують зброєю і військовими секретами.
Ці люди ризикують життям?
—?Так, якщо знаходяться близько до фронту. Ніхто не застрахований від потрапляння під раптову військову операцію. Також можуть приставити до скроні пістолет і сказати: синок, іди воюй, а то ти тільки вчиш, а наші все одно толком не вміють.
Чому не влаштовуються офіційно у миротворчі війська ООН?
—?Там малі зарплати. Рядовий отримує 500 доларів, офіцер — півтори тисячі, а підполковник — 2. А в повстанців можна швидко вибити собі декілька тисяч "зелених" і додатково заробити мародерством.
Що чекає найманця, який повернувся в Україну?
—?Міністерство закордонних справ не хоче нести відповідальність за них. У випадку каліцтва чи смерті ніякої компенсації не буде. Найманця можуть вичислити й судити. Часто їх підозрюють у намаганні утворити радикальні терористичні організації в Криму. Хоча все це — окозамилювання. Просто нашим підрозділам по боротьбі з тероризмом треба виправдовувати своє існування. Тому вирощують противників — ісламських терористів, щоб потім отримувати гроші за їх знищення.
У приватній армії є 21 тисяча бійців
Найманець — людина, яку завербували для бойових дій. Вона бере в них участь заради особистої вигоди й отримує матеріальну винагороду — вищу, ніж солдати регулярної армії такого ж рангу і функцій. Найманець не є громадянином сторони, що посилає його на війну й не живе постійно на її території. Він не належить до збройних сил жодної зі сторін конфлікту і не посланий третьою державою як член її збройних сил. Так описує найманців Женевська конвенція 1949 року.
Їх часто використовували з 1960-х, найчастіше під час війн за незалежність у Африці. 1995-го уряд Сьєрра-Леоне найняв південноафриканську компанію "Екзекютів Ауткам", щоб придушити повстання бойовиків Революційного об'єднаного фронту. Компанія сформувала батальйон із колишніх спецназівців, із двома ударними й двома транспортними вертольотами, бойовими машинами піхоти, мінометами й гарматами. Це формування розгромило повстанців за два тижні.
З початку війн у Афганістані та Іраку США та інші країни активно вдаються до послуг приватних військових компаній. Їхніх співробітників наймають для охорони дипломатичних місій, військових баз і складів, а також для навчання місцевих армії, поліції та підтримки окупаційних сил. Найбільшу компанію "Блеквотер", зараз "Академі", започаткував колишній американський спецназівець Ерік Прінс. За оцінками журналу "Нейшн", у ній не менше 21 тис. працівників, переважно зі США та Великої Британії. В Іраку вони отримували в середньому $600 на день.
Приблизно 300–400 громадян Росії воюють найманцями в Сирії. Про це агентству
"РІА-Новости" повідомив неназваний офіцер спецслужб місяць тому.
3 
1
Коментарі
1