Кримські татари вирішили співпрацювати з органами нової влади Криму. Таке рішення ухвалили на національному з'їзді — Курултаї. Він відбувся 30 березня в Бахчисараї — столиці кримських ханів.
— Для нас це було спірне і складне рішення, — розповідає 32-річний Наріман Джелялов, один із заступників голови Меджлісу. — Думки розділилися, але більшість виступила за співпрацю. На посаду першого заступника голови Ради Міністрів Криму ми порекомендували Ленура Іслямова (російський бізнесмен, власник кримсько-татарського телеканалу ATР. — "ГПУ"). На місце голови Республіканського комітету з міжнаціональних відносин і справ депортованих громадян — Заура Смирнова (заступник голови Меджлісу. — "ГПУ").
Ці посади — важливі для вас?
— Так, особливо віце-прем'єра. Зараз до Криму заїжджають федеральні органи Росії, що активно розподіляють тамтешні ресурси. Власність, особливо українська, націоналізовується. Ми хотіли б, щоб у цьому процесі найбільше були захищені наші права. Бо маємо право на ресурси півострова. Ще в нас є можливість призначення міністра промислової політики, палива й енергетики. Поки що не визначилися з кандидатурою. Також є пропозиції на призначення керівників другого і третього порядку.
Які вимоги висуваєте нинішній кримській владі?
— Вимагаємо національно-територіальної автономії. По-перше, хочемо документального визнання нас корінним народом Криму іншими державами. Від цього залежить наше право на самовизначення, а це гарантійна участь в управлінні, квота в уряді. Ми пропонували квоту 33 відсотки, нам дають 20. Друге — визнання кримськотатарської державною мовою, права на землю, а також визнання і наділення повноваженнями наших представницьких органів — Курултаю й Меджлісу.
Вам підуть назустріч?
— Мають, але з кожним днем залишається все менше надій, що побажання врахують у достатньому для нас обсязі. Тут же є й політичний момент. Від початку ми не підтримували державних змін у Криму, бойкотували референдум. Навіть зараз, делегувавши двох представників в уряд Криму, не визнаємо політичних та економічних змін, що відбуваються. Це наші вимушені кроки. Ми теж відтягували із прийняттям рішення щодо участі наших представників у владі. Хоча це запропонували місяць тому. Точилися гострі дискусії. Витримували паузу, надіялися, що Крим таки залишиться у складі Україні. Але тепер бачимо, що цей процес затягнеться на довгий час. Україна в найближчий час не поверне Крим до свого складу. Тому тепер тутешня влада тягне час. Якби ми погодилися одразу — отримали б значно більше.
Яка в цих питаннях позиція Мустафи Джемілєва — попереднього голови Меджлісу? На Курултаї в Бахчисараї він не був.
— Він був на засіданні Ради Безпеки ООН. Кримські татари опинилися у складній ситуації. Одні проти співпраці, другі — за. Але де-факто ми в складі Росії і маємо йти на співпрацю із цією владою. Це наші вимушені кроки, щоб далі якось тут жити. Позиція Джемілєва "не погоджуватися на взаємну співпрацю із владою, доки нема чітких гарантій". Але водночас він розуміє, що мусимо співпрацювати.
Українська влада фактично дозволила вам мати подвійне громадянство, ухваливши, що втрата українського паспорта не означає юридичну втрату українського громадянства.
— Ми теж заспокоюємо людей, що паспорт можна відновити в Україні. Наприклад, поїхавши в Херсонську область. Україна ще має домовитися з Росією, щоб жителі Криму могли брати участь у виборах 25 травня.
3 
1
Коментарі
1