Кадри, на яких віце-прем'єр із питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе стоїть під зачиненими воротами Маріїнського палацу, де збираються учасники 21-го саміту "Україна — ЄС", шокували експертів. "Заздрісність до успіху команди Порошенка", "дріб'язкова помста", "загроза для руху України до Європи" — це лише деякі з висловлених ними оцінок.
Причини цього скандалу очевидні. "Профільну віце-прем'єрку на Банковій сприймають не як урядовця, а як політичного супротивника", — зазначає видання "Європейська правда". Пані Іванна входить до десятки списку партії Петра Порошенка "Європейська солідарність".
Зрозуміло, що ні президент Зеленський, ні прем'єр-міністр Гройсман незацікавлені, щоб перемоги асоціювалися з конкурентами по виборах. Хоча саме завдяки команді Порошенка Україна досягла тих успіхів, що дозволяють приймати цей саміт і нарівні розмовляти з європейським керівництвом.
У самому Євросоюзі цю роботу оцінили. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час саміту в Києві наголосив, що за останні п'ять років євроатлантичний поступ України виявився більший, ніж за попередні десятиліття незалежності.
Петро Порошенко заклав стратегічний курс на інтеграцію в НАТО і Євросоюз і зумів переконати міжнародну спільноту в європейських перспективах України. І якщо кілька років тому навіть найбільші оптимісти сумнівалися, що Євросоюз надасть безвізовий режим воюючій країні, то сьогодні безвіз, Угода про асоціацію, зона вільної торгівлі з ЄС стали реальністю.
Тепер головне питання — чи продовжить цей курс нова влада. Міжнародні оглядачі зауважують, що перші кроки Володимира Зеленського та його команди на зовнішньополітичному рівні викликають острах.
Позиції держави на світовій арені вже похитнулися: в Парламентську асамблею Ради Європи повернулася делегація Росії, європейські й американські лідери почали спілкуватися з РФ про Україну за її спиною — що за Порошенка було неможливо. І результати саміту Україна-ЄС у цьому сенсі також радше викликали тривогу, ніж обнадіяли. Стало очевидним, що команда Зеленського може діяти лише за інерцією, завершуючи ті напрацювання, що фактично реалізувала попередня влада. Не випадково Порошенко наполягав, щоб цей саміт "був наповнений реальним змістом, а не перетворився на формальну зустріч задля спільного фото".
Документи, підготовлені впродовж попередніх кількох років, були підписані: затверджено позиції щодо розвитку причорноморського та приазовського узбережжя, підтримки децентралізації тощо. Втім ключових домовленостей на саміті так і не досягли.
— Не вдалося окреслити шляхи поглиблення санкцій. Була заява по моряках. Але ми підготували "Азовський пакет" санкцій. Якщо Путін не звільняє моряків — має бути реакція Євросоюзу й покарання. Санкції — це не інструменти покарання. А інструменти тиску для виконання рішень Міжнародного трибуналу ООН із морського права щодо українських моряків. Ці суди були виграні відповідно до моїх директив, — каже Петро Порошенко в ефірі телеканалу "Україна". Також відзначив відсутність у підсумковому документі саміту позиції щодо будівництва "Північного потоку-2".
Завдяки попереднім домовленостям, продовжено реалізацію плану Порошенка про "чотири союзи" з ЄС: митний, енергетичний, шенгенський і цифровий.
— Цифровий союз дає безкоштовний роумінг у всіх країнах Євросоюзу. А це разом із безвізом надзвичайно важливо. Енергетичний союз — це енергетична безпека держави. Митний — це так званий товарний безвіз: коли відправляєш продукти українських виробництв, митне оформлення непотрібне. У нас уже є безвізовий режим, але шенгенський союз дозволить українцям їздити Європою так, що в них узагалі не перевірятимуть паспорти. Ми європейці — і це реально зробити, — наголошує лідер "Європейської солідарності".
Та для реалізації ініціативи "чотирьох союзів" потрібна покрокова дорожня карта. А її укладено не було.
Команда "Європейської солідарності" готова допомогти чинній владі.
— Для нас принципово, щоб рух до ЄС продовжувався, бо це вибір українського суспільства. Україні потрібна реальна європейська інтеграція, заяви щодо європейського курсу мають бути підкріплені реальними кроками, практичними діями та політичною волею, — говорить віце-прем'єр Іванна Климпуш-Цинцадзе.
— Ми — державники. Для нас позиція "що гірше, то краще" неприйнятна, — додає Петро Порошенко.
Його команда запропонувала європейським партнерам провести аналіз українського законодавства — аби до 2023 року воно було адаптоване до законодавства ЄС. І обіцяє зробити все від неї залежне, щоб на той час Україна підписала дорожню карту для вступу в Євросоюз.
3 
1
Коментарі