Голова Партії захисників Вітчизни, фаховий юрист і колишній народний депутат Юрій Кармазін, 49 років, каже, що єдиний вихід із політичної кризи — знайти консенсус між президентом і парламентом. Передусім — щодо кандидатури майбутнього прем"єр-міністра.
Днями парламент скасував січневу постанову про відставку Кабінету Міністрів Юрія Єханурова. Як прокоментуєте це рішення?
— А ви подивіться на минуле скликання і побачите, що єдиним депутатом, який ще тоді подав подібну постанову, був Юрій Кармазін. Я поставив питання про те, що рішення приймалося з порушенням Конституції та регламенту. Сьогодні це один із способів порятунку, за який у судомах хапається Верховна Рада. Якщо йти за цією логікою, то так само в наступному парламенті можна скасувати постанову про обрання Олександра Мороза спікером нинішньої Верховної Ради. Це повний абсурд. Ця постанова жодної юридичної сили не має. Бо Кабінет Міністрів перед новою Верховною Радою заявив про добровільне складання своїх повноважень. Відтоді почався відлік 60 днів, відведених на формування наступного уряду.
Партія регіонів звинувачує президента в затягуванні часу з поданням на посаду прем"єр-міністра кандидатури Віктора Януковича. Чи обґрунтовані ці закиди?
— Вони безпідставні. У Конституції записано, що президентові дається на це 15 днів. Тут усе ясно. А от що робити, якщо він не внесе цієї кандидатури?
— Конституція не дає на це відповіді. Вона прийнята поспіхом і містить багато двозначностей, неточностей, грубих упущень — від цього всі нинішні біди. Витлумачити її немає кому — Конституційний Суд не сформований. Підправити ці недоліки теж ніхто не може. Тож не виключений варіант, що Кабінет Юрія Єханурова й надалі спокійно працюватиме. Поки не буде знайдено вихід із цієї юридично заплутаної ситуації.
Припустимо, що Конституційний Суд діє. Як би він витлумачив суперечку щодо внесення кандидатури Януковича?
— Конституційний Суд почав би аналізувати, що розуміється під словом "вносить": це право президента чи обов"язок? Окремими політичними силами воно тлумачиться як обов"язок. Нібито Віктор Ющенко повинен виконати суто технічну роль — роль листоноші. Але, вибачте, тоді це вже не президент. Значить, це скоріше право президента, раз на роздуми йому дається аж 15 днів. Очевидно, що він, як гарант Конституції, має зважити, що це за фігура, чи вона компромісна для суспільства. Тому мені сьогодні, за великим рахунком, шкода Януковича.
Янукович уже щось починає розуміти
Чому?
— Він справді є лідером партії, яка набрала найбільшу кількість голосів. Але його прізвище не є компромісним для українського суспільства. І це розуміє президент Віктор Ющенко. Я бачу, що Віктор Федорович змінюється, намагається бути кращим політиком. Уже щось починає розуміти. Але до минулого прем"єрства Януковича у великої частини суспільства є дуже багато запитань. У тому числі — щодо фальсифікацій під час президентських виборів.
Як ви оцінюєте якісний склад нинішньої Верховної Ради?
— Там немає критичної маси фахівців-законотворців. Більшість стали депутатами під вибори прем"єра, під посади у виконавчій владі.
Чи реально сформувати уряд без участі Віктора Ющенка?
— Силовиків і міністра закордонних справ президент призначає за погодженням із Верховною Радою. А от що робити Ющенкові, якщо депутати відмовляться голосувати за його кандидатури? Незрозуміло.
Виходить, президент і Верховна Рада мають шукати компроміс, бо вони ніби зв"язані однією мотузкою?
— Саме так. Конституція між рядками закликає їх до взаємного компромісу. Тому коаліція не має бути диктатором, не має ставити Вікторові Ющенку ультиматум: тільки Янукович, і все. Але президент також повинен іти назустріч коаліції. Бо Конституція прямо каже, що він не може без Верховної Ради реалізувати своє право призначати голову Служби безпеки, міністра закордонних справ, міністра оборони. Тому потрібне взаєморозуміння між президентом і парламентом. І воно має базуватися на загальнонаціональних інтересах.
Деякі народні депутати досі є сумісниками. Хто сьогодні суміщає мандат і наскільки це законно?
— Дмитро Притика — голова Вищого господарського суду, Олексій Івченко очолює наглядову раду "Нафтогазу", Валентина Семенюк — Фонд держмайна, Ніна Карпачова — Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Незрозуміло, чому на це закриває очі Центральна виборча комісія? Вона просто не мала права допустити цих людей до складання присяги народного депутата.
Може трапитися, що Кабінет Юрія Єханурова й надалі спокійно працюватиме
Наскільки реальними є погрози окремих політиків про імпічмент Вікторові Ющенку?
— Усі задуми Партії регіонів, соціалістів, комуністів про імпічмент президенту — порожні розмови, банальне залякування. Без Блоку Юлії Тимошенко це неможливо зробити. Чому? Для початку процедури імпічменту треба 226 голосів, потім — 300, а потім — три чверті депутатських голосів. Тобто, без "Нашої України" імпічмент можна оголосити, а без фракції Тимошенко — ні. Тож говорити про його реальність можна буде лише за умови, коли за певних обставин зійдуться політичні інтереси Юлії Тимошенко та антикризової коаліції. А це майже неможливо.
Що сьогодні відбувається з Конституційним Судом?
— Його судді мають бути приведені до присяги протягом місяця з дня свого призначення. Якщо ж минає більше місяця, то немає гарантії, що на цю людину не вийшли певні зацікавлені особи. І що вона комусь не продалася. Якщо діяти згідно з законом, то президент має заново призначити своїх суддів, і з"їзд суддів — перепризначити своїх.
5 
1
Коментарі
1