На зменшення кількості випускників середньої школи Міністерство освіти, науки, молоді і спорту цього року відреагувало скороченням державного замовлення під час вступу до вищих навчальних закладів на 42%.

— Така мотивація чиновників непереконлива, — каже освітній експерт Лілія Гриневич, 45 років. — Країни, які дбають про свій розвиток, намагаються створити для громадян якнайбільше можливостей здобути фах. За демографічного спаду фінансування освіти не зменшують, а спрямовують на покращення її якості. Наші ж чиновники вдаються до економії. Також скорочують держзамовлення на спеціалістів і магістрів. При цьому із 90 відсотків бакалаврів тільки третина зможе продовжити навчання за магістерськими програмами. Решта мали би отримати диплом спеціаліста. Це не перехід на Болонську систему, а міністерське виляння хвостом, від якого найбільше страждають студенти. Країні потрібна молодь зі знаннями іноземних мов, відкритим світоглядом і здатністю самостійно приймати рішення. Жорстко регламентовані міністерством рамки таких випускників не сформують.

Європейські стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості вищої освіти міністерство Дмитра Табачника не впроваджує. Значна кількість вузів просто штампують дипломи. Тільки третина випускників працюють за фахом. Проте всі проблеми, включно з плануванням і розподілом державного замовлення, міністерство вирішує вручну. Це лише узалежнює ректорів від керівництва міністерства. Якщо керівник підтримує міністра, — вуз отримує більше, а "бунтівники" дістають менше. Хоча якому закладу слід давати більше держзамовлення, можна було б вирішувати за результатами рейтингування вузів.

Іще одна освітянська ініціатива Дмитра Табачника — узяти під тотальний контроль систему зовнішнього незалежного оцінювання. Кабінет Міністрів засновував Український центр оцінювання якості освіти як незалежну від будь-яких політичних впливів інституцію. Бо неупередженість оцінювання знань випускника школи — це головний фактор довіри суспільства до ЗНО. Табачник звільнив директора центру Ігоря Лікарчука. На його місце призначив свого заступника Ірину Зайцеву, колишню депутатку Луганської облради. Вона не є фахівцем із педагогічних вимірювань і не мала справи із тестуванням. Її фах — російська мова. А ще це людина з різко вираженими проросійськими й українофобськими поглядами. Тепер можна чекати, що ідеологічна заангажованість директора центру позначиться на змісті зовнішнього оцінювання залежно від вказівок "зверху". Скажімо, щодо трактування історії України.

Саме значення ЗНО вже знижене. Торік приймальні комісії, крім результатів тестування абітурієнтів, враховували середній бал атестата. Проект нового закону про освіту передбачає запровадження вступних іспитів. Результат тестування при цьому становитиме лише третину загального рейтингу вступника. У цивілізованих країнах він — 70–80 відсотків.

Влада не запровадила основного — інформаційного захисту системи ЗНО від маніпуляцій. Результат тестування випускника можуть змінити у самому центрі, і це повністю залежить від волі його директора. Законопроект, що визначав би відповідальність за фальсифікацію, Верховна Рада провалила двічі.

×