Канцлерка Німеччини Анґела Меркель 11 січня відвідала Москву та зустрілася з російським президентом Володимиром Путіним. Візит почався з особистої бесіди, далі приєдналися делегації двох країн. Обговорили події в Україні, Ірані та Сирії.

— Зустріч у "нормандському форматі" (між лідерами України, Німеччини, Франції та Росії. — ГПУ) 9 грудня була частково успішною. Зараз докладають зусиль для припинення вогню. Продовжимо роботу, щоби на наступному саміті домогтися прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Також хороша новина — угода про транзит газу через Україну, — каже Анґела Меркель, 65 років.

Війну на Донбасі російський президент знову назвав внутрішнім конфліктом, а українську владу — відповідальною за її припинення. Мовляв, допоможе "діалог із людьми, які там живуть" і закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції.

Він також заявив, що Росія добудує газопровід до Німеччини в обхід України "Північний потік-2" власними силами у першому кварталі 2021 року. Наприкінці 2019-го США запровадили санкції проти підрядників, які будують газогін. Ті зупинили роботу. Меркель назвала цей проект "насамперед економічним і правильним". Німеччина продовжить підтримувати "Північний потік-2" попри американські санкції.

— Погано, що Меркель поїхала до Москви. Зустріч відбулася на території Путіна. Символічно канцлерка Німеччини визнала його першість у вирішенні конфліктів між РФ і Заходом, — каже політолог Михайло Басараб, 42 роки.

— Обговорювали внутрішньоукраїнські справи без представників нашої держави. Наприклад, зміни до Конституції, внесення туди пункту про особливий статус Донбасу. Бо Зеленський погоджується на російський порядок денний у вирішенні так званого конфлікту на Донбасі.

Сторони перемовин апелювали до Мінських домовленостей, наче їм немає альтернативи. Але ті домовленості не допоможуть вирішити конфлікт між Україною та Росією. Суперечать його природі. Бо фіксують факт так званої громадянської війни.

Київ має остаточно визнати напад, окупацію та анексію. Потім діяти у рамках міжнародного права. Вимагати відшкодування.

У газових питаннях Німеччина керується економічним підходом. Розглядає "Північний потік-2" як можливість отримати додаткові доходи для німецького бізнесу. Проте газогін із самого початку — політичний проект. Розділяє країни Північноатлантичного альянсу та Євросоюзу на тих, хто сприяє будівництву, і хто від нього може постраждати. Дасть Путіну додаткові важелі впливу на європейську політику. Україна та інші союзники США в Європі мають зробити усе, щоби зведення цього газогону означало величезні втрати для Росії та її партнерів.

— Мета Москви — позбавити Україну моральної переваги. Змусити українців ставити під сумнів необхідність протидії агресору, — розповідає політолог Костянтин Батозський, 39 років. — Мовляв, якщо ціна миру — це два рядки в українській Конституції, то нащо було втрачати 14 тисяч життів, нащо воювати?

Із РФ Німеччина має товарообіг майже на 60 мільярдів доларів. З Україною — на 9 мільярдів. Маємо збільшити цей показник у рази. Значно краще захищаєш ті території, на яких працює та заробляє твій бізнес.

×