"Куди йде моє бабло? Звітуйте!"

Координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман, 38 років, коментує ситуацію з ухваленням Податкового кодексу:

— В Україні вже друге покоління людей займається, так би мовити, бізнесом. Колись цей єдиний податок — 200 гривень — влада прийняла, щоб укласти з людьми перемир'я. Мовляв, ми вже вкрали велику власність, коли по 15 гривень скупили сертифікати, а тепер даємо вам пожити. У цьому була філософія 1996 року: щоб люди переключились і не дуже звертали увагу на приватизацію.

Але такого податку бути не може. 200 гривень — це кримінальні побори ментам, податковій тощо. І люди автоматично усвідомлюють: ми нічого не платимо державі, але за свої гроші можемо купити всі сервіси, які повинна дати нам держава: медичне обслуговування, освіту тощо.

Якщо підприємець платитиме 20 відсотків обороту — це багато. Але він перестане платити, скажімо, лікарям. Бо спитає: "Куди йде моє бабло? Звітуйте!" І влада автоматично робить підприємців активістами, які борються за свої права. Якщо президент підпише такий кодекс, не знаю, скільки він іще протягне. Проллється технологічна кров. У час перемін слону, який стоїть посеред натовпу, все одно куди падати: ліворуч чи праворуч.

×