Під час конференції "Майбутня парламентська коаліція - 2006 та зовнішньополітичний курс України" провідні українські дипломати й експерти гадали, куди рухатиметься держава після парламентських виборів. Переважно зійшлися на висновку, для якого експертом бути не обов"язково: все залежатиме від складу майбутньої коаліції.
Міністр закордонних справ Борис Тарасюк, 57 років, упевнений, що парламентська більшість буде тільки проєвропейською. Він нагадав, що на початку 90-х років зовнішньополітична згода всіх політичних сил – правих і лівих – існувала в країнах Центральної Європи. Це допомогло державам швидко вступити до ЄС та НАТО.
Колишній міністр Анатолій Зленко, 68 років, також оцінює зовнішньополітичне майбутнє досить оптимістично:
- Ким би не був лідер цієї коаліції, яку б політичну силу не представляв - він все одно вже не зможе відмовитися від основного курсу держави.
Водночас екс-міністр вважає, що питання про подальший європейський шлях України влада мусить винести на референдум. Сучасні ж відносини з Європейським Союзом Зленко оцінює так:
- Після революції можна було б домогтися значно більшого. Адже країна отримала величезний кредит довіри, який повністю не використала. Європейці – дуже прагматичні люди. Українська ж сторона усе робила на емоціях. То оголошувала про швидкий вступ до СОТ, то збиралася подати заявку на членство в Євросоюзі. Все це було зайвою поспішністю та непрофесійністю.
На дискусії вочевидь позначалися близькі вибори. Глава зовнішньополітичного відомства Борис Тарасюк сперечався зі своїм попередником Костянтином Грищенком, 53 роки.
- Зовнішня політика наразі перетворилася на об"єкт політиканства, - заявив Тарасюк. - Її все більше використовують у власних партійних інтересах.
За приклад він навів СДПУ(о). Міністр нагадав, що у 2002 році фракція цієї партії віддала 34 з 39 голосів за парламентську постанову "Про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО". У ній, серед іншого, йшлося: "Верховній Раді підтримати курс України на євроатлантичну інтеграцію, кінцевою метою якого є набуття повноправного членства в НАТО". А тепер, мовляв, есдеки організовують референдум проти цього членства.
Грищенку це не сподобалося. Нині він є кандидатом в народні депутати від блоку "Не Так!". Екс-міністр звинуватив Тарасюка в публічній передвиборній пропаганді. І закликав підтверджувати європейський вибір не тільки словами, але й справами.
- Розмови про європейський шлях та одночасне підвищення ціни на газ в два рази – речі несумісні, - сказав кандидат у нардепи від "Не Так!".
Відсутність омріяного Тарасюком єдиного бачення зовнішньої політики експерти пояснюють тим, що Україна знаходиться в так званій буферній зоні - між Заходом та Сходом. І європейські устремління української влади наштовхуються на сильний спротив з боку Росії.
- Російському та українському народам ніколи не було добре разом, - заявив Євген Камінський, 56 років, з Інституту світової економіки і міжнародних відносин. - Тепер же вони опинились у справжньому протистоянні.
На думку Євгена Камінського, російський напрям стає для України дедалі небезпечнішим.
- Представники російської влади тепер сміливо заявляють навіть про те, що Україну потрібно розчленовувати, - обурюється він. - Нам слід якомога швидше об"єднуватися з Європою. Заявка на вступ до ЄС стане реальністю, якщо вдасться створити нормальну коаліцію. А це буде можливим, якщо Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко нарешті відмовляться від власних "его" і помиряться.
Водночас перший заступник міністра закордонних справ Володимир Огризко, 50 років, про українсько-російські відносини заявив категорично:
- Зустрічі без краваток закінчилися. Тепер на перший план мають вийти прозорість та рівноправність. Ми чітко заявили про свій курс щодо вступу до ЄС і відступати не збираємося.
2 
1
Коментарі