Кожна українська влада намагається грати із західними партнерами в наперстки.

Принцип простий. Київ бере на себе зобов'язання. Потім їх порушує, сподіваючись, що все зійде йому з рук. Коли ж Захід це помічає — влада вигадує відмовки.

Так було й до війни. Весь 2013 рік Партія регіонів умовляла Європу заплющити очі на "справу Тимошенко" й дати Україні Асоціацію з Євросоюзом. "Регіонали" пояснювали, що доля всієї країни не може залежати від долі однієї людини. У підсумку, все закінчилося тим, що Москва перекупила Віктора Януковича. Він сам в останній момент відмовився будь-що з Брюсселем підписувати. Якби тоді Україні надали Асоціацію з ЄС, то Віктор Федорович залишався б легітимним і беззмінним.

Подібні речі відбувалися і після початку війни. Євросоюз готовий був надати безвіз в обмін на запуск системи електронного декларування. Але неготовність українських еліт бути прозорими ставила долю угоди під сумнів.

Чужі граблі, схоже, нікого нічому не вчать. Тепер по них вирішила пройтися команда Володимира Зеленського.

16 червня відбулася зустріч президентів США і Росії — Джо Байдена й Володимира Путіна. Українське питання стало одним з основних. Наріжний момент пов'язаний із добудовою газопроводу "Північний потік-2". Того самого, що дозволить Москві прокачувати газ у Європу в обхід української території. Він позбавить Київ не тільки доходів від транзиту, але й гарантій безпеки. Тепер будь-яка дестабілізація України не буде загрожувати Кремлю зривом контрактів з транспортування газу в Європейський Союз.

Білий дім планував організувати зустріч Байдена й Зеленського до його зустрічі з Путіним. Щоб Київ зміг донести свою позицію до Вашингтона напередодні переговорів з главою Кремля. Але від цієї ідеї США відмовилися. Ймовірно, через те, що команда Зеленського змінила керівництво ­Нафтогазу всупереч власним зобов'язанням перед західними партнерами.

Україна гарантувала недоторканність реформи корпоративного управління. Вона позбавляла держкомпанії прямої залежності від виконавчої влади. Ключові кадрові рішення мала ухвалювати Нагля­дова рада, що складається з незалежних експертів. Але цієї весни на Банковій вирішили повернути "ручний режим" управління. Наглядову раду усунули, керівника Нафтогазу відправили у відставку, на його місце призначили ставленика Кабміну.

Крим. Донбас. Лінія фронту. Скупчення російських військ на кордоні. За сім років після початку війни Україна продовжує вирішувати питання, пов'язані з виживанням країни. Але українські еліти в гонитві за ситуативним, схоже, готові жертвувати стратегічними речами. Наприклад, довірою до себе.

Україні не вистояти в цій війні самостійно. Зрозуміло, навіщо Москва робить усе, щоб Київ залишився сам. Але незрозуміло, навіщо тим самим займається Банкова.

×