Минулого тижня шведський "Сведбанк" повідомив про купівлю активів середнього за розмірами українського банку "ТАС-Комерцбанк" за $735 млн. Це вже 17-й банк, куплений іноземцями за останні два роки.
Усього в Україні діє 170 банків. Кількість їх з іноземним капіталом з початку 2005-го по кінець 2006 року зросла з 19 до 35. А частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків — тобто їхня вага у банківській системі — збільшилася з 9,6% до 27,6%.
Найбільшим попитом в іноземців користуються великі банки із розгалуженою системою відділень. Саме тому й були куплені "Аваль", "УкрСиббанк" та "Укрсоцбанк". Зараз серед шести найбільших банків України три — з іноземним капіталом. Через те, що решта великих банків не "продалися" й не збираються найближчим часом переходити в інші руки, іноземці почали купувати менші. Тепер основним критерієм вибору є прозорість та відсутність проблемних боргів.
Кредити у національній валюті за рік подешевшали із 16,4 до 15,4 відсотка
Одним з найбільших очікувань пересічних громадян від приходу іноземних банків було різке зниження кредитних ставок. Мовляв, в Європі вони можуть через свої материнські структури позичати під 3–5% річних, тож і кредити мають бути в межах 10%.
За даними Нацбанку, кредити у національній валюті за рік подешевшали із 16,4% до 15,4%. Справді, зниження лише на один відсоток не виглядає таким уже й суттєвим, але воно відбулося на тлі прискорення інфляції та істотного зростання тривалості кредитів. Тож можна казати, що конкуренція у банківському секторі дійсно зросла. А враховуючи, що діючих банків набагато більше не стало, можна припустити, що принаймні частково зниження ставок викликане саме приходом іноземців. Та в будь-якому разі, очікування населення щодо дешевших кредитів не справдилися.
Однією з причин цього є значно вищі, ніж у європейських країнах, ризики. Закони в Україні недосконалі, дуже часто мають "соціалістичні" норми. Наприклад, банк не може забрати за борги куплене у кредит житло. Відсутність кредитування у середині 1990-х призвела до відсутності кредитних історій у переважної частини суспільства — тобто, банки не можуть оцінити надійності позичальника. А вищі ризики змушують мати й вищі ставки — для компенсації можливих збитків.
До того ж іноземні банки хочуть спиратися в Україні на місцеві ресурси. А українці не дуже охоче несуть свої кошти на збереження до банків під 8–10% річних, як це пропонують іноземці. Тож і ставки по кредитах мають бути відповідно високими й забезпечувати прибутковість банку.
Що ж очікувати у банківській системі цього року? Зниження темпів інфляції та висока конкуренція на ринку споживчого кредитування призведуть до подальшого зниження ставок по кредитах на 1–2%. Також скоріш за все зросте перелік послуг, які надають банки. Хоч революційних змін очікувати й не варто, все ж українська банківська система поволі наближатиметься до Європи.
2 
1
Коментарі