Наприкінці минулого тижня Верховна Рада подолала президентське вето на закон про заборону грального бізнесу. Його знову спрямували на підпис Вікторові Ющенку. Якщо глава держави цього не зробить, закон набуде чинності після підпису голови парламенту Володимира Литвина.
Отже, доля грального бізнесу вирішена. Повністю заборонити відповідні заклади в населених пунктах запропонував уряд після того, як на початку травня у залі гральних автоматів у Дніпропетровську від пожежі загинуло дев"ятеро людей. Віктор Ющенко ветував ухвалений Радою закон. Президент стверджував, що він порушує низку положень Конституції.
Тепер Кабмін має протягом трьох місяців розробити законопроект про спеціальні зони для розміщення там гральних закладів. Водночас дискусія про це триває.
— Щороку цей бізнес виймав із кишень українців по кілька мільярдів гривень, — каже "бютівець" 41-річний Дмитро Ветвицький. — У сферу азартних ігор втягнено до 20 відсотків дорослого населення. Але найбільше клієнтів гральних автоматів серед студентів і школярів. Сумніваюся, що ми зможемо організувати цей бізнес так, щоб від нього не страждали громадяни. Тому його краще заборонити взагалі.
Нардеп-"нунсівець" Ірина Геращенко, 37 років, звертає увагу на те, що до трагедії в Дніпропетровську парламент уперто розглядав чотири зареєстровані законопроекти про гральний бізнес.
— Сьогодні заради популізму приймається закон, який заганяє гральний бізнес у тінь, працює саме на тих, хто його кришує, — каже Геращенко. — Ви готуєтеся всі до виборчої кампанії і збираєтеся з грального бізнесу на ваші каси брати гроші!
Депутат від блоку НУ-НС Катерина Лук"янова, 39 років, зазначає:
— Багаті люди, які хочуть пограти і можуть дозволити витратити на це чималі гроші, хай сідають на літак і летять в іншу країну.
За її словами, бюджет небагато втратить від повної заборони грального бізнесу. Мовляв, скарбниця від нього отримувала 600–700 млн грн на рік. Водночас ще кілька мільярдів гривень йшло повз неї у "тінь".
— У нас вбиті сільське господарство, металургія, хімічна промисловість, які приносили до казни мільярди, — наголошує Лук"янова. — Треба це рятувати, а не гральний бізнес, який приносить тільки смерті й хвороби. За недотримання заборони на гральний бізнес треба запровадити кримінальну відповідальність.
Член Української асоціації діячів грального бізнесу Ірина Смирнова говорить, що його представники подаватимуть до суду й вимагатимуть від держави грошових компенсацій. Мовляв, в цілому по галузі ця сума сягне близько 500 млн грн. За її словами, без роботи залишаться майже 200 тис. людей, які працюють у цій сфері.
— Проблему з робочими місцями можна вирішити, — каже засновник громадянської ініціативи "Ні гральним автоматам!" Віталій Черняховський, 43 роки. — Приміщення, які орендували під ігрові зали, можна здати іншим орендарям і відкрити там продуктові магазини чи аптеки.
Працівникам гральних закладів Черняховський пропонує перекваліфікуватися.
3 
1
Коментарі
3