Стабільність в Україні й добробут її громадян багато в чому залежатимуть від здатності політиків домовлятися після виборів. У Верховній Раді має бути створено коаліцію, яка затвердить прем"єр-міністра і уряд. Що швидше це буде зроблено, то краще для країни. Партії і блоки думають про можливих союзників уже тепер.
Народний депутат з Партії регіонів Володимир Рибак, 60 років, каже: їхні партійні експерти ретельно аналізують можливі післявиборні розклади.
— Сьогодні важко стверджувати щось однозначно, — говорить Володимир Рибак. — Втім, ми напевно не створюватимемо коаліції з "Нашою Україною" і Блоком Юлії Тимошенко. З іншими, конструктивними силами, можемо це питання розглядати.
"Наша Україна" і БЮТ платять "регіоналам" тією самою монетою. 43-річний Андрій Шкіль з Блоку Юлії Тимошенко бачить майбутню коаліцію лише "помаранчевою".
— Однозначно БЮТ не створюватиме коаліцію з комуністами і Партією регіонів, — каже він. — Так само і з блоком "Не Так!". Сподіваюся, він і не пройде. Може, з часом, коли зміниться світогляд у "регіонів" і комуністів, з ними можна буде спілкуватися. Зараз поле для цього є занадто обмеженим.
В унісон зі Шкілем висловлюється Катеринчук
Андрій Шкіль припустив, що до "помаранчевої" коаліції може долучитися і Володимир Литвин. Це залежатиме від переговорів.
В унісон з представником БЮТ висловлюється і один з лідерів "Народного союзу "Наша Україна" Микола Катеринчук, 39 років:
— Для нас можливий лише один варіант: створення у наступному парламенті "помаранчевої" коаліції, — каже він.
— Це — блок Тимошенко, соціалісти, "Пора-ПРП" і блок Костенка-Плюща. Якщо не вистачатиме голосів, то ми могли б розмовляти про це ще з Литвином.
Будь-яку можливість блокування "Нашої України" з Партією регіонів Микола Катеринчук заперечує категорично:
— Ми — різновекторні політичні сили. З різними програмами та уявленнями про майбутнє нашої держави. Ми виступаємо за демократичний розвиток України, за європейську інтеграцію, а Партія регіонів хоче створити ще один режим Кучми. Точніше — режим дітей Кучми. Тоді Україна буде в повній політичній і економічній залежності від Росії.
Голова Полтавської обласної державної адміністрації і 11-й номер в передвиборному списку Соцпартії Степан Бульба, 56 років, переконаний — наступна парламентська більшість буде "помаранчевою". І "продовжить всі найкращі перетворення, яких вдалося досягти за час перебування на посаді президента Віктора Ющенка".
— Ця більшість точно буде прогресивною, — каже він. — І в ній обов"язково буде Соціалістична партія. Я не вірю в реванш кучмістів і януковичівців.
Виходячи з даних нинішніх соцопитувань, разом "Наша Україна", Блок Юлії Тимошенко та соціалісти можуть отримати близько 226 голосів — тобто парламентську більшість. Але їх може трохи й не вистачити. Тоді "помаранчевим" доведеться вести переговори з Володимиром Литвином. А той уже має імідж політика, що може дружити і з "помаранчевими", і з "синьо-білими".
— Ми сьогодні не кажемо, що однозначно не зможемо з кимось співпрацювати, — говорить Олег Зарубінський, 43 роки, з Народного блоку Володимира Литвина. — Будь-яка політична сила, яка пройде до парламенту, є для нас представником досить великої частини суспільства. Тому відмовляючи наперед тим чи іншим у можливій співпраці, ми відкидаємо частину українського народу. В політиці ніколи не можна говорити "ніколи". А якщо хтось так говорить, то це не значить, що вони зроблять це після виборів. Таємні сепаратні переговори й зараз ведуться.
У політиці ніколи не можна говорити "ніколи"
Народний блок Литвина, каже Олег Зарубінський, таких перемовин не веде. Бо вважає їх "простим дерибаном портфелів".
Компартія ж у наступному парламенті в жодному разі "не співпрацюватиме з людьми, які себе дискредитували і представляють кримінальний капітал". Про це заявляє народний депутат-комуніст Олександр Голуб, 39 років. Не мають шансів на союз із "червоними" і "пронаціоналістичні або проамериканські сили". Натомість КПУ вже запропонувала потенційним переможцям виборів підписати угоду про створення коаліції та уряду народної довіри.
— Основою можуть бути соціальні зобов"язання, надання державного чи офіційного статусу російській мові, — каже Олександр Голуб. — А також здійснення зовнішньої політики на ґрунті нейтралітету України, нормалізації відносин з Росією, повноправний вступ і робота в ЄЕП.
Коментарі