Днями вдруге побував у Грузії. Й знову у Батумі. Цього разу нам показали ще й Поті, де розвивається вільна індустріальна зона. Коли приїжджаєш удруге, то враження від стрімких змін у цій державі збалансовуються і деякими символами минулого. Грузини спокійно пояснюють, що за кілька років важко позбутися всіх рудиментів. Іще вісім років тому держава перебувала на межі зникнення. Був реальний дефіцит продовольства, а діти сиділи в класах у верхньому одязі. Грузія не витримувала тягаря енергетичної залежності від Росії. Зараз поряд із сучасними будівлями "Шератона", "Редіссона", "Кемпінскі" й по-європейському відреставрованим центром є квартальчики, де житлові будинки явно потребують капітального ремонту. Середня пенсія у грузинів нижча за українську і становить 500 грн. Не на повну потужність іще запрацювала програма медичного страхування. Це у країні, де візити до лікарів платні.
Ключове питання: у чому задум реформ, чому країну вважають однією з найперспективніших для інвестування, чому Грузія тримає першість або входить до групи лідерів у світових бізнесових рейтингах?
Відповідь: держава зробила ставку на розвиток. Замість того щоб купити лоток яєць і одноразово роздати їх, грузини купили курча й зараз вирощують його, аби згодом ця курка почала нестися. Вони не проїли кредитні кошти на пенсії та соціальні подачки. Інвестиції пріоритетно пішли не на ремонт житлових будинків, а в інфраструктурні об'єкти, які скоро почнуть приносити постійні прибутки. Старі багатоповерхівки за кілька років відремонтують за рахунок надходжень від напливу туристів і зростання ділової активності в регіоні. Відреставрований центр Батумі й заповнені на 100% готельні хмарочоси і казино суттєво поповнять скарбницю.
Грузини вирішили не витрачати зовнішніх позик та інвестицій на латання розрахункових дірок із "Газпромом". Вони переорієнтувалися на сусідній Азербайджан, який постачає і нафту, і газ. Залучивши у гідроенергетику норвежців, зараз мають можливість продавати електроенергію до Росії й Туреччини.
Сьогоднішня низька пенсія — це плата за те, що кожна грузинська дитина з першого класу отримує ноутбук і обов'язково вивчає англійську мову. У найвіддаленіші гірські села приїздять учителі-волонтери з англомовних країн. Найкращі грузинські учні державним коштом здобувають вищу освіту в державах Європи й Північної Америки.
Зробили свідому ставку на розвиток, який тепер надає нові робочі місця, згодом дасть змогу підвищити пенсії, завершити реформування страхової медицини й відремонтувати житлові будівлі.
Запорукою того, що зароблені кошти підуть саме туди, куди треба, є максимально автоматизований менеджмент, де людський фактор зведений до мінімуму. За таких умов немає місця корупції. Грузинське диво починалося з цього.
3 
1
Коментарі