Громадянська платформа "Майдан" з'явилася як спільнота в соціальних мережах "Громайдан" усього близько місяця тому, і вже встигла зібрати десятки тисяч прихильників і вийшла за межі онлайн-простору. Експерти й політики висловлюють різні версії з приводу причин виникнення цього громадського руху: одні вважають його проектом влади, інші — продуктом протиріч в опозиції, треті — спробами громадянського суспільства самоорганізовуватися в якусь "третю силу". Яку ж мету ставить перед собою об'єднання і чого чекати від нього надалі? На ці запитання відповів активіст і координатор Громадянської платформи "Майдан" Сергій Дубенко.
Сергію, що таке "Громайдан"?
— Це не політична партія і не рух. Це спільнота однодумців, яких об'єднує одна проста мета — на нашому майданчику ми даємо можливість висловлюватися людям, у яких є ідеї з реформування країни, шукаємо раціональні, а головне — реалістичні пропозиції. На жаль, політики майже не пропонують нових ідей. Якби вони були у влади, то вже були б реалізовані, адже в неї є для цього всі важелі. Якби вони були в опозиції — про них би хоча б оголосили. Здорові ідеї якщо і з'являться, то знизу. Рано чи пізно в країні пройдуть вибори. "Громайдан" може виступати як соціальний ліфт — завдяки нам виборці дізнаються про нових людей, які мають розумні пропозиції, і зможуть їх оцінити. "Громайдан " — це майданчик, на основі якого можуть з'явитися нові громадські організації, нові політики.
Як "ГроМайдан" оцінює події, що зараз відбуваються в Києві?
— Майдан викликаний відсутністю діалогу між владою і суспільством. Але те, що трапилося кілька днів тому, коли відбулося поглиблення конфлікту, — в цьому вині і влада, і опозиція. Опозиція перестала влаштовувати протестувальників, і з них виділилася група радикально налаштованих людей. За ними пішли багато простих громадян, незадоволених тим, що ні влада, ні опозиція не пропонують суспільству шляхів розв'язання конфлікту. "Говорити" почали займисті суміші. Влада у відповідь також застосувала силу. Це дуже небезпечна тенденція.
Кому більше вигідна така ескалація конфлікту: опозиції чи владі?
— Ескалація конфлікту не потрібна ні владі, ні опозиції, ні людям. Сталася вона внаслідок декількох причин: глухоти влади та опозиції, відсутності слушних пропозицій і слушних альтернатив. Ми бачили, як Арсеній Яценюк закликав усіх із вулиці Грушевського повернутися на Майдан, але люди його звідти просто прогнали. Це показує ставлення людей до нинішньої опозиції — вони їй просто не довіряють. Або, у кращому випадку, слухають, але приймають власні рішення.
І який вихід із ситуації ви бачите?
— На жаль, події розвиваються так швидко, що вже висока імовірність запровадження надзвичайного стану. Але я вважаю, що цього не можна допустити. Потрібні переговори, реальні переговори, а не їх імітація. Думаю, формат переговорів потрібно міняти. Досі їх вели двоє глухих — влада й опозиція. Зараз говорити треба вже не тільки з лідерами опозиції, а з лідерами громадської думки, які присутні і на вулиці Грушевського. Необхідно спілкуватися з делегатами Автомайдану, з делегатами Євромайдану. Останні два місяці добре показали до чого призводить ігнорування владою громадянського суспільства — спочатку до барикад, потім до фаєрів, палиць і кийків, потім, не дай Бог, — до вогнепальної зброї." "Громайдан" якраз і закликає негайно припинити конфлікт, сісти за стіл переговорів під керівництвом особи, якій довіряють обидві сторони, прийти до угоди й почати її виконувати. При цьому повинен з'явитися якийсь посередник, який виконуватиме регулювальну роль. Наприклад, військовий, генерал із погонами.
Ви на Гриценка натякаєте?
— Не обов'язково. Він — полковник запасу, хоча й колишній міністр оборони. Я маю на увазі діючого військового. Він візьме на себе зобов'язання гарантувати виконання досягнутих домовленостей. Протягом трьох, п'яти, десяти днів сторони повинні домовитися. І під керівництвом цієї третьої особи почати покроково виконувати домовленості — виводити з Києва "Беркут " і Внутрішні війська, роззброюватися, зменшувати кількість учасників. Повинен бути лідер. Одна з проблем суспільства в тому, що немає єдиного лідера і немає довіри.
Організація готова назвати таку людину? У вас є конкретна особа, яка може виконувати функцію національного лідера?
— На жаль, будь-яка особа, яку назвемо ми, не матиме жодного значення для тих, хто перебуває на вулиці Грушевського й на Майдані. Треба поставити запитання цим людям. Їм потрібно запропонувати кілька кандидатур на вибір, хай самі назвуть того, кого вони поважають, до думки якого дослухаються.
Деякі ЗМІ звинуватили "Громайдан" у тому, що це — провладний проект, створений із метою розколоти суспільство. Як прокоментуєте?
— Будемо вважати, що це наслідок підозріливості окремих осіб. Весь час існування "Громайдану", який зародився наприкінці грудня, він щодня критикує владу і пропонує варіанти виходу з кризи. І якщо на даний момент він пропонує формат, відмінний від стояння на барикадах у центрі міста, то це лише означає, що з'явилися якісь інші способи боротьби. Можливо, їх сприймуть ті люди, які не готові воювати, але які готові підтримати Майдан і висловити здорові ідеї. Що в цьому поганого? Ми не ділимо людей на прихильників Євромайдану і супротивників, ми ділимо їх на людей, які мають важливі для суспільства ідеї, і не мають їх.
3 
1
Коментарі