Німеччина хоче вивести російський газопровід "Північний потік-2" із-під дії газової директиви Євросоюзу. Вона встановлює обмеження для Газпрому. Він не може бути власником газопроводу і продавцем газу одночасно.
Директиву оновили цьогоріч. Вона не поширюється на газопроводи, які побудували до 23 травня 2019-го. "Північний потік-2" ще не добудували. Німецький парламент пропонує відмовитися від дати.
Такий підхід німців може спричинити конфлікт між Берліном і Єврокомісією. Данія дозволила будівництво "Північного потоку-2" у своїх територіальних водах 30 жовтня. Затримку пояснювали бажанням Євросоюзу підвести російський газопровід під дію директиви.
Берлін заявляє, що транзит газу через українську газотранспортну систему повинен продовжуватися. Але робить усе, щоб виключити технічну необхідність такого транзиту. Забезпечити його усними домовленостями канцлера Німеччини Анґели Меркель і президента Росії Володимира Путіна. Тобто – порожнечею.
Якщо "Північний потік-2" підпадає під дію європейського законодавства, Газпрому потрібні додаткові обсяги для транспортування свого газу в Європу. Зупинить український транзит – втратить у грошах. Європа не замерзне – бо отримуватиме сировину з інших джерел. Україна налагодить отримання газу реверсним шляхом. Якщо Кремль вирішить завоювати Україну, гроші можуть виявитися не найважливішим фактором. Але в усіх інших випадках втрата прибутку – стримуючий момент. Німеччина від підпадання "Північного потоку-2" під дію газової директиви нічого не втратить.
Але якщо німецькі зусилля будуть успішні, транзит українською ГТС може завершитися наступного року. Або через рік. Після того, як Росія "доведе" європейцям, який Україна ненадійний партнер. Тоді у Кремля будуть розв'язані руки – і для шантажу, і для війни. Зацікавленість у цьому Москви зрозуміла. Неясно, в чому полягає німецький інтерес.
Коментарі