У березні 2014 року Захід нагадував трьох мавп, які нічого не хочуть помічати, чути й казати. Анексія Криму відбувалася під розгублені заклики світових столиць "шукати компроміс".
Це був холодний душ для всіх переконаних, що Росія буде партнерською та зрозумілою. Похмілля для тих, хто вірив, що "м'яка сила" (можливість отримати бажане через співробітництво і привабливість, а не примус. – ГПУ) витіснила армії на задвірки історії.
Україна не була винятком. Утім, нашій країні тверезішати довелося швидко. Бо не залишили вибору. За Кримом почався Донбас – другий акт кримської п'єси в постановці Москви. Україна переставала бути гібридною державою завдяки гібридній війні. По краплі видавлювала з себе ілюзії.
Але стара Європа до останнього відмовлялася визнавати нову реальність. З такою ж відстороненістю 2008-го Україна вдивлялася в російсько-грузинську війну. Продовжувала торгувати з Москвою й проголосувала за проросійського президента.
Європа не врахувала лише одного. Кремль оголошував цю війну не нам. Хоча б тому, що ніякої України в його свідомості немає. Він оголошував її Заходу, на який покладав відповідальність за Майдан. І Україна стала жертвою вторгнення саме тому, що для Кремля вона перетворилася на частину Заходу.
Київ із першого дня пояснював це європейським столицям. Ті стомлено відмахувалися. Неохоче запроваджували санкції. Регулярно обговорювали їх скасування. Намагалися зробити вигляд, що війна їх не стосується.
А потім було отруєння Скрипалів у Великій Британії. Російське втручання у вибори. Шпигунські скандали. Розхитування ситуації на Балканах. Виявилося, що доки Європа намагалася простягнути Москві долоню для рукостискання, Кремль продовжував війну.
Кілька років тому канцлер Німеччини Анґела Меркель сказала, що головними загрозами світу є вірус Ебола, терористична Ісламська держава та політика Росії в Україні. Але це не завадило зводити Північний потік-2 (газопровід із Росії до Німеччини в обхід України. – ГПУ) і говорити, що Москва приречена залишатися партнером Європи. 2019-го вже мало хто пам'ятає про Еболу. Ісламська держава вже не виглядала як вісник кінця світу. А Європарламент оголошує, що Росія не може вважатися стратегічним партнером ЄС і закликає переглянути угоду 1994 року. І він же говорить, що Північний потік-2 стає загрозою для Європи. Закликає відмовитися від проекту.
Не варто плекати ілюзій. Одномоментного перевороту в свідомості не буде. Російські гроші продовжать мотивувати багатьох закінчити війну за рахунок України. Але якщо вам здається, що нічого не змінюється – подивіться, як Європа тверезішає всі п'ять років.
1 
1
Коментарі