Президент Віктор Янукович зустрівся з російським колегою Володимиром Путіним у Москві. Глави держав обговорили співробітництво у газовій сфері, добудову двох блоків Хмельницької АЕС, активізацію роботи щодо спільного виробництва літаків. Основним було питання співпраці Києва з Митним союзом.
— Спілкування президентів запам'яталося тим, що Янукович уважно вислухав російського колегу. Натомість Путін встиг двічі перебити Віктора Федоровича, — каже Леонід Тупчієнко, 72 роки, професор кафедри політології Національного авіаційного університету.
Як пояснити поведінку Путіна?
— Його бісить, що стовідсоткових козирів у Росії, по суті, не залишилось.
Чому Янукович поїхав до Москви одразу після Брюсселя?
— Це неспівставні речі. У Брюсселі був саміт Україна — ЄС, а у Москві — здибанка двох давніх знайомих. Ясно, що спершу треба їхати в столицю Євросоюзу, а потім уже до Росії.
Хто був ініціатором зустрічі — Янукович чи Путін?
— Обидва. Вони ховали незручність, яка склалася останнім часом між Україною та Росією. Послати на три букви один одного не можуть, бо зв'язані. Водночас, нема чіткого пояснення, чому Україна не вступає до Митного союзу. Закрити цю тему також не можуть. Тому грають у приховану дипломатію. Штрикають один одного, але по-хитрому.
Про що говорили за зачиненими дверима? Що Путін казав Януковичу?
— Приблизно таке: "Жарти-жартами, але ми можемо зашморг і затягнути". Росія має три опори. Перша — це газ. Друга — вплив на світові політичні та економічні структури. І третя — це п'ята колона в Україні. Знову приїде патріарх Кирило, знов буде "русский мир". Кричатимуть про неприпустимість інтеграції до "загниваючої" західної цивілізації. Путін намагається викрутити Януковичу руки, а той не дається, хоча прямо не відмовляє.
Що зараз найбільше непокоїть Путіна стосовно України?
— Щоб вона не вислизнула з-під Росії. На цей момент це означає не допустити асоціації з ЄС, або дозволити якусь проміжну, неповну. Щоб лишалися шанси все відіграти назад. Адже Україна досі дуже сильно залежить від Росії — ментальністю населення, історичним досвідом, наявністю п'ятої колони, трубою, ринком збуту для наших неконкурентних товарів, інформаційним простором. Це треба усвідомити і зрозуміти, що маємо лише один вихід — різати по живому.
3 
1
Коментарі
24