Понад рік тому переїхала в Україну російська політична діячка Ольга Курносова, 54 роки. Спершу займалася контрпропагандою для Росії. Згодом зрозуміла, що основне завдання — змінити ситуацію на Батьківщині.
Хіба можливо змінити владу в Росії, сидячи тут?
— Бути російським опозиціонером поза Росією — легше й ефективніше, ніж усередині країни. Сучасні технології дають змогу працювати з активістами на місцях і втілювати проекти віддалено.
Розвивається наш інформаційний проект — "Градус ТБ". Російські активісти по всій країні знімають сюжети про опозиційне життя.
Жодна диктатура, жоден авторитарний режим не падав через тиск лише ззовні.
Тому інший напрямок роботи — це формулювання основ для нової Росії. На жаль, більшість російських опозиціонерів хочуть зміни облич, а не системи. Практично всі опозиційні політичні проекти заточені під конкретну людину. Не можна зламати путінську вертикаль іншою вертикаллю — ні Ходорковського, ні Навального.
У чому полягають "основи нової Росії"?
— По-перше, вона повинна стати парламентською. Не може в такій великій країні президентська вертикаль бути ефективною. Завжди існуватимуть корупція, роздуті силові структури й ігнорування інтересів усіх, хто не належить до цієї вертикалі.
На прикладі України видно, як парламент і президент постійно один з одним домовляються. Це і є національний діалог, коли в дискусії і взаємних поступках народжуються компроміси. Так, Порошенко хоче протиснути певні рішення через Раду, але змушений рахуватися з позицією прем'єра, щоб зберегти коаліцію і не допустити позачергових виборів.
Друге — реальна федералізація Росії. Регіонам потрібно віддати щонайбільше повноважень і грошей. Для цього слід змінити виборче законодавство і вибирати депутатів за відкритими списками чи мажоритарними округами. Проблему виборця має вирішувати конкретний депутат, а не якась "партія" або "сила".
Третє — це пряма демократія. Люди самі мають вирішувати, де можна побудувати мечеть і церкву, а де потрібно носити хіджаб чи тюбетейку.
Після такої реформи регіони не вирішать, що їм з Москвою не по дорозі?
— Відокремлення певних частин Росії — перебільшена загроза. Єдиний регіон, який готовий "піти" вже завтра — Чечня. Але платити життями солдатів за те, щоб утримати якусь частину країни — неправильно.
Ті, хто готовий співіснувати на одній території за загальними правилами — будуть на ній жити. Хто не готовий — нехай іде своєю дорогою. Як у сім'ї: якщо вашою квартирою літає посуд — це привід задуматися про те, щоб розійтися по-хорошому.
Вам не здається, що без люстрації й декомунізації всі ці "основи нової Росії" перетворяться на черговий розпил бюджетів і повноважень?
— Люстрація — необхідна, як і суд над тоталітарним режимом. Без усвідомлення минулого ми не збудуємо нової Росії.
Україні через страждання вдалося відновити свою політичну націю, росіянам — ні. Багато в чому весь нинішній російський маразм пов'язаний саме з цим.
Декомунізація стане природним результатом суду над КПРС. Судити потрібно за конкретні злочини, які вчиняли зі словами "Я — комуніст".
Потрібен суд і над нині правлячою партією "Єдина Росія". Директорів шкіл і лікарень, яких "загнали" в неї, достатньо позбавити права на професію або обмежити доступ до певних посад, виборів. Але карати потрібно людей не за належність до партії, а за вчинки. Якби Гітлер обмежився тільки написанням "Майн кампф" (книжка стала ідеологічною основою німецького націонал-соціалізму. — "ГПУ") — він запам'ятався б лише як придуркуватий філософ і невдалий художник.
Навальний пропонує дати Путіну і його камарильї (група осіб при уряді або правителі, що скеровують державні справи в своїх інтересах. — "ГПУ") гарантію захисту від судового переслідування в обмін на зміну влади. Але ті, хто приймали рішення про анексію Криму, розв'язували війну на Донбасі і вбили тисячі людей — повинні сидіти.
Цей суд має бути міжнародним. Наприклад, після Другої світової війни кожна країна, громадяни якої постраждали від дій Гітлера та його партії, делегували суддів і стежили за тим, щоб справедливість восторжествувала.
Який досвід українських реформ можна використовувати при побудові "нової Росії"?
— По-перше, реформа Міністерства внутрішніх справ — за грузинським сценарієм.
Дуже цікава система "прозорого" бюджету в Естонії. Весь процес від сплати податків до витрати грошей відбувається он-лайн. Цю процедуру починають втілювати і в Україні (2015 року стартував пілотний проект, а з вересня 2016-го в електронний формат переведуть усі держзакупівлі. — "ГПУ").
Як збираєтеся будувати "нову" Росію за 86-відсоткової підтримки путінської?
— Войовниче невігластво там існувало завжди. За Путіна воно отримало державну підтримку й схвалення. Але насправді подібних дебілів — меншість.
У чому головна мерзота путінського режиму? Він повернув мільйони росіян у сплячку "а-ля Брежнєв". Людей привчили мовчати, не ставити запитань і голосувати "за партію". Чому знову фіксують рекорди алкоголізації населення? Бо люди не знають, як жити далі.
Схоже на те, як наприкінці 1980-х почалася "відлига" і тисячі людей вийшли на вулиці. А коли комуністи оголосили відкриті вибори, знайшлися ті, хто стали потім професійними депутатами. Їх не було ні в рейтингах, ні в статистиці за Брежнєва.
Революції завжди робили пасіонарії (заповзяті, активні й схильні до ризику люди, які прагнуть досягнути мети, не зважаючи на небезпеку. — "ГПУ"). Наше завдання — знайти їх.
Чи можна чекати національного покаяння Росії за злочини в Україні 2014–2015 років? Німці щороку згадують про Голокост, виплачують допомогу жертвам. Москві ще належить покаятися перед чеченцями, грузинами, сирійцями.
— Покаяння необхідне насамперед самим росіянам. Має бути політична або національна еліта, яка зможе ініціювати цей процес. Така еліта є. Згадайте хоча б Бориса Нємцова (політика застрелили 27 лютого 2015 року в Москві неподалік Кремля. — "ГПУ") або Іллю Пономарьова (єдиний депутат Держдуми РФ, який голосував проти "приєднання" Криму. — "ГПУ"). Жертвам потрібне не тільки каяття, а й плата. У кожного злочину є ціна. Залежно від моменту каяття і масштабу завданих збитків — вона буде різною. Цією платою можуть бути і винні у в'язниці, і матеріальні компенсації, і позбавлення Росії права вето в ООН, і навіть повне ядерне роззброєння.
Квартиру Ольги Курносової обшукали
У Росії Ольга Курносова очолювала Комітет солідарності з Майданом і Антивоєнний рух. Після того як за нею почали стежити й обшукали квартиру, втекла з Москви. У Києві створила організацію "Європейський вибір Росії".
Політичну кар'єру Ольга Курносова розпочинала депутатом Петербурзької міської ради в 1990–1993 роках. Була співзасновником Громадянського фронту Гаррі Каспарова і членом правління руху "Солідарність" Бориса Нємцова.
Переїхала до Києва в жовтні 2014-го. Розлучена. Два дорослі сина живуть у Росії.
Опозиціонери разом підуть на вибори в Думу
Торік у квітні три російські опозиційні до президента Володимира Путіна політичні сили об'єдналися для участі в парламентських виборах 2016 року. До блоку увійшли "Партія прогресу" Олексія Навального, Партія народної свободи на чолі з Михайлом Касьяновим і "Демократичний вибір" Володимира Мілова.
Олексій Навальний, 39 років, розпочав політичне життя як член партії "Яблуко". 2007-го його виключили звідти "за завдану політичну шкоду, зокрема, за націоналістичну діяльність". Після цього створив націонал-демократичний рух "Народ". 2013 року вступив до "Партії прогресу" й очолив її. Сам Навальний стверджує, що з "Яблука" його вигнали через вимогу відставки співзасновника партії Григорія Явлінського. Останній брав участь у президентських виборах 1996-го і 2000-го.
58-річний Михайло Касьянов протягом 2000–2004 років був прем'єр-міністром Росії.
Володимир Мілов, 43 роки, на початку 2000-х працював у міністерстві енергетики.
52-річний Михайло Ходорковський очолює громадський рух "Відкрита Росія". Був співвласником нафтової компанії ЮКОС. Його статки оцінювали в $15 млрд. 2003-го Ходорковського звинуватили в несплаті податків й арештували. Отримав дев'ять років ув'язнення. Пізніше суд визнав його винним також у розкраданні нафти й відмиванні грошей і збільшив термін до 14 років. У грудні 2013-го Путін помилував Ходорковського. Позаторік у вересні він заявив про готовність стати президентом РФ і "провести конституційну реформу, головним у якій є перерозподіл президентської влади на користь суду, парламенту й громадянського суспільства".
4 
1
Коментарі