"Донбас — це ніби мертвий електоральний регіон"

Центральна виборча комісія зареєструвала 3127 кандидатів-мажоритарників на парламентські вибори 28 жовтня 2012 року. Всіх округів — 225. Найменше представників на одне депутатське місце в Донецькій області — вісім у середньому. Найбільше в Криму — 21 та місті Київ — 24 у середньому.

— Реальна кількість кандидатів по всій Україні не більш як тисяча, всі інші — технічні кандидати або люди, які не розрахували свої сили, — вважає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 35 років.

Чому на виборах буде стільки мажоритарників?

— Така кількість кандидатів спричинена двома факторами — поведінкою регіональних еліт і технологією виборів. Перше пов'язане з тим, що велика кількість представників середнього бізнесу вирішили спробувати свої сили під різними політичними брендами. Їм здалося, що ці вибори будуть легкими для проходження в парламент. Вірять у перемогу внаслідок двомісячної виборчої кампанії. Більшість із них не потрапить до парламенту. Другий фактор — технічні кандидати, яких рухають на вибори, три-чотири реальні претенденти на кожен округ. Тобто, справжніх мажоритарників набереться ледве зо тисячу. Решта — технічні.

Для чого потрібні технічні кандидати?

— Залежно від призначення. Через них можна завести своїх людей до виборчих дільниць. Також створити так званих клонів — людей із такими самими прізвищами, що й у кандидатів-опонентів. Останнє — технологія електоральних "кілерів" або "скунсів". Це коли людина веде кампанію проти одного з фаворитів, критикуючи тільки його, щоб знизити явку прихильників саме цього кандидата.

Чому в Донецькій області найменша кількість претендентів на місце?

— Там достатньо прогнозована політична ситуація для всіх. Це ніби мертвий електоральний регіон. Там опозиційному бізнесу вижити важко. Які можуть бути кандидати?

Тоді чому в Київській області та Києві так багато?

— Це регіон електоральної стихії. Тут може бути справжнє чудо, як мер Леонід Черновецький. Тут досить компактно розміщено населення, що робить дешевшою та простішою логістику виборчої кампанії.

Чому Крим на третій позиції за кількістю претендентів на місце?

— Зараз іде боротьба за Крим. У першу чергу за фінансові потоки та владу. Очевидно, в такій боротьбі зацікавлені всі великі фінансово-промислові групи. З іншого боку, політична ситуація на самому півострові досить строката. Є "Руський блок", є Партія регіонів, мажоритарники від "Союзу", меджліс, опозиція. Тому там є поле для несподіваних кандидатів та третіх сил. Регіон знаходиться в зоні турбулентності — арешти, "посадки", кримінальні справи. Через це в багатьох людей питання стоїть просто: або депутатство, або зустріч із прокурором.

Чому в Центральній та Західній Україні середній покажчик 11-16 кандидатів на місце?

— Частково через те, що це області, де є реальна конкуренція, а тому й шанси. З іншого боку — це області з найменшим рівнем урбанізації. Виборці розкидані по селах. Дуже складно вести кампанію на таких теренах. Це робить дорожчою її організацію. Але такі округи й часто приваблюють різну авантюрну публіку, яка думає, що їм буде легко із селянами.

Чим відрізнятимуться депутати-мажоратарники від депутатів, які пройдуть за списками партій?

— Усі вже бачать, що в списках досить мало яскравих людей. Ніхто не розказує, як складали ці списки, особливо їхню прохідну частину. Тому мажоритарники будуть найбільшим джерелом креативу та нових тенденцій у політиці.

У майбутній Раді буде близько двох-трьох фракцій мажоритарників. Це — самостійні люди в прийнятті політичних рішень. Навіть вступивши до фракції більшості чи опозиції, зберігатимуть незалежність. Не виключаю появи кількох десятків центрів, мікрогруп, які вливатимуться в політичні альянси. Парламент буде динамічною, менш прогнозованою, менш керованою структурою. Утворити більшість і керувати нею буде набагато складніше. Саме мажоритарники будуть підбурювати політикум і провокувати нову інтригу.

×