— Від того, що хтось ламає паркани перед Верховною Радою, грошей у бюджеті не додається, — заявив прем'єр Микола Азаров. — Вони додаються, тільки коли цеглинка за цеглинкою будувати нашу країну, наш спільний будинок, нашу державу.
Не можна не погодитися з прем'єрською тезою про паркани. Грошей у бюджеті не побільшає, навіть якщо афганці, чорнобильці та інші шанувальники влади вщент зруйнують саму Верховну Раду. На превелику радість переважній більшості українців, звісно.
Справді, Українська держава має значні соціальні зобов'язання: пільги, пенсії, субсидії тощо. І плани урізати все це у скрутні часи були б цілком зрозумілі. Але маючи намір забрати гроші у далеко не багатих людей, можновладці водночас безсоромно смітять ними для власного добра.
Виділяють 156 млн грн на ремонт резиденцій Януковича в Криму і 33 млн — на "Синьогору" в Карпатах. 7 млн на прокладання доріг у Дніпровсько-Тетерівському лісництві, де президент полюбляє полювати. Вертолітний майданчик для Януковича в Києві обійдеться в 60 млн, у Каневі — 2,6 млн.
Не відстають від свого президента й інші. Для номерів народних депутатів у готелі "Київ" закуповують крісла по 5,7 тис. за штуку, дивани за 50 тис. кожен. Державна податкова адміністрація витрачає 4,8 млн грн на таксі для своїх працівників. Міністерство закордонних справ планує відремонтувати дах — аж за 2,9 млн. Прикладів такого марнотратства десятки, щодня з'являються нові. При цьому зазвичай товари і послуги для потреб держустанов закуповують у підконтрольних можновладцям фірм і за завищеною ціною. Хрестоматійним випадком стало придбання простеньких лавочок для харківського метро по 63 тис. грн за кожну з нагоди футбольного чемпіонату Євро-2012. Утім, це дрібниці порівняно з вигодою від зведення столичного стадіону "Олімпійський" за 4,6 млрд та інших футбольних об'єктів.
Тож державний бюджет щоденно й нахабно розпихують по приватних кишенях, залишаючи суспільству жалюгідні крихти. Звичайно, де ж там узятися грошам на соціальний захист, освіту чи медицину? І всі намагання заощадити на афганцях, чорнобильцях, малозабезпечених видаються банальними спробами залишити у державній скарбниці побільше для себе. Щоб і далі, перефразовуючи Азарова, обкрадати "цеглинка за цеглинкою нашу країну, наш спільний будинок, нашу державу".
5 
1
Коментарі
2