Законом про санкції проти Московії США повернули на порядок денний ідею перевороту чи "табакерки" як імовірних шляхів виведення країни з нинішньої кризи. До них варто додати менш імовірну ідею "Лжедмитрія".
Штати фактично оголосили путінській РФ холодну війну — й одразу в активній фазі. Її мета — руйнування економіки, доведення країни до стану, в якому опинився СРСР 1991 року. З різницею, що чверть століття тому йшлося про державу з формально усуспільненою економікою, а нині вимальовується перспектива ще й особистих банкрутств. І неабияких — осіб, які поставили Путіна на владу. Кремлівське оточення здатне начхати на долю країни — їхні статки та сім'ї давно за її межами. Але не на власні мільярди.
Біснуватий полковник на чолі Росії далі їм не потрібен. Він заважає домовитися з рідним за духом капіталістичним Заходом.
Особливість нинішнього моменту в тому, що до дискусії долучилися московські аналітики. Щоправда, подають ідею усунення лідера не як внутрішню потребу, а як зазіхання Америки.
Ідею військового перевороту вони, виходячи з показної вірності міністра оборони РФ Сергія Шойгу, навіть не припускають. А змові "великого бізнесу, що сидить на гачку в спецслужб США", пророкують неминучий провал. Мовляв, визначити й взяти під контроль коло таких осіб — посильне завдання навіть для райвідділу міліції з помірно питущим підполковником у керівниках. Вказують російські мислителі також на той факт, що нинішня владна вертикаль "багата як ніколи" і всім зобов'язана особисто Путіну. І втрата його обернеться для них втратою всього, навіть життя.
Хибність таких припущень у тому, що рішення стосовно лідера прийматиметься не на рівні "помірно питущого підполковника". Той же військовий міністр давно подумки приміряє "шапку Мономаха". Справа за малим — домовитися з суміжними силовими відомствами. Та й, перелічивши аргументи "проти", московські аналітики вважають не зайвим зазначити: усунення Путіна нічого не змінить. Тобто, не виключають варіант.
Традиційним для Московії способом зміни правителя є також "табакерка". Нею, як відомо, вбили царя Павла І.
Фізичне усунення нинішнього самодержця не менш імовірне, ніж переворот. І можливе за того ж розкладу: змови силовиків під патронатом великого капіталу та домовленостей щодо наступника.
Цього варіанту кремлівський карлик боїться найбільше. І навіть у спекотну погоду не знімає бронежилета — за винятком риболовлі з "вірним" Шойгу. В Європу Путін дістається трьома літаками, прокладаючи чудернацькі маршрути. А перед приземленням в анексованому Криму довго кружляє в повітрі, скануючи посадкову смугу та прилеглі території.
Варіант заміни несправжнього Путіна на справжнього поки що не оформлено в завершену ідею.
Періодично в інформаційне поле знову й знову вкидається так званий лист Людмили Путіної. У ньому вона розповідає, що її чоловіка чи то вбили, чи десь ув'язнили. Країною править двійник. А каже вона про це ризикуючи життям, бо не може далі дивитися, що діється від його світлого імені.
Викрити й скинути з престолу двійника, задіявши контрольовану кількість підлеглого люду, повернути хорошого і, головне, справжнього Путіна — доволі перспективна ідея. Народу пояснювати нічого не доведеться (не раз і не двічі він водружав на царство Лжедмитрія). А для Заходу можна буде потім незалежну експертизу замовити. З участю тамтешніх експертів.
Найгірше в Путіна складається з виборами президента навесні наступного року.
На них навіть безальтернативний претендент має йти, спираючись на стабільність у керованій країні. А нові санкції США обіцяють лише тотальне погіршення. От Путін і думає, зволікає з рішенням: іти треба, але як?
Думають і зволікають також ті, кого нинішня ситуація не влаштовує.
2 
1
Коментарі