Два роки коаліція з 11-ти регіональних громадських організацій проводить моніторинг вступу до державних вузів. Координатор проекту "Громадське спостереження за вступною кампанією 2009 року" Алла Волошина, 36 років,
вважає, що сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) унеможливлює корупцію.
Чи достатньо були поінформовані абітурієнти під час кампанії?
— Цього року краще, ніж минулого. 97,6 відсотка опитаних вступників переконані, що вони знають про вступ усе і можуть спланувати свої подальші дії. Анкетування відбулося завдяки активності громадських організацій, засобів масової інформації та введенню Міністерством освіти інформаційно-пошукової системи "Конкурс". Кожен абітурієнт за особистими кодами міг отримати відомості про рейтинг вступників, які подали заяви на певну спеціальність.
До кращого інформування абітурієнтів спонукала й усе більша конкуренція між вузами. Навчальні заклади зацікавлені якнайоперативніше повідомляти вступників, аби підвищити імідж.
Як уплинула на корупцію у вузах нова система зарахування за результатами тестування?
— 98,7 процента абітурієнтів зазначають, що рівень хабарництва значно зменшився, або воно зовсім зникло. Це свідчить про зростання довіри до вступної кампанії. Але можемо казати про зменшення корупції тільки при вступі, а не знищення хабарництва у вищій школі загалом.
Відсоток абітурієнтів, які під час вступу скористалися результатами тестування, збільшився порівняно з минулим роком із 94,6 до 99,0. Отже, запропонований механізм вступу сприймається як єдиний шлях до здобуття вищої освіти.
Які типові порушення виявлені під час вступної кампанії?
— Залишаються неврегульованими деякі питання. Для навчання на бакалавра необхідно подати документ про середню освіту або про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень. Абітурієнт вибрав друге. Але в нього в дипломі немає оцінок із математики й географії, тому його документи можуть не прийняти.
Після рішення приймальної комісії про рекомендацію до зарахування протягом п"яти днів потрібно принести оригінали документів. Якщо вступник цього не зробив, то він втрачає можливість вчитися на держзамовленні.
Фактично всі бюджетні місця були віддані пільговикам.
— Проблема в тому, що вони подають документи у найпрестижніші вузи, на найпрестижніші спеціальності. Хоча мають значно нижчий рівень знань. Тож суспільство наражається на небезпеку отримати гірших спеціалістів.
Кажуть, торішніх пільговиків відрахували з київських вузів уже після першого семестру, бо вони не "тягнуть".
— Так, не "тягнуть". Але вузам нелегко їх позбутися. Пільговиків захищає закон.
Чи варто скасувати всі пільги, як у Європі?
— Пільгові категорії визначають Верховна Рада, президент, Кабмін. Перелік у багатьох випадках обумовлений більше політичними рішеннями, ніж логікою. На думку громадських спостерігачів, допомога держави абітурієнтам, які потрапили в кризові обставини, є неефективним витрачанням державних коштів. Вуз не повинен підмінювати діяльність соціальних служб. Можливо, слід увести для пільговиків-абітурієнтів квоти.
Також можна переглянути радянську пільгу для вступників-"цільовиків". Ці абітурієнти мають "направлення". Але згодом молодого фахівця неможливо змусити повернутися на роботу в установу, звідки отримане направлення.
Кажуть, корупція з вузів перемістилася у медзаклади, які видають довідки про інвалідність?
— Абсолютна правда. Цьогоріч у Києво-Могилянській академії сказали, що перевірятимуть усі довідки, й 70 відсотків пільговиків забрали свої документи.
Як бути людині, яка закінчила школу 10–15 років тому й хоче отримати вищу освіту?
— Має взяти до рук книжки й готуватися. А на час тестування піти у відпустку. Диплом про вищу освіту — це ж не папірець для просування по службі, а показник кваліфікації.
2 
1
Коментарі