Міністерство соціальної політики готує пропозиції щодо запровадження так званих індикативних зарплат для бізнесу. Їх визначатимуть із розрахунку: мінімальна заробітна плата, збільшена на різний для керівників і працівників коефіцієнт залежно від галузі та регіону.

Своєрідну тарифну сітку для приватних підприємств розроблять за прикладом існуючої шкали для працівників держструктур. Від запровадження індикативних зарплат урядовці очікують 25 млрд грн додаткових надходжень у бюджет. Адже приватні підприємства сплачуватимуть податки та відрахування не з фактичної зарплатні — часто мінімальної, а зі встановленої — індикативної.

— Якщо уряд хоче вивести зарплату з "тіні", то має зробити ефективнішою систему соціального забезпечення. А не займатися бюрократичними іграми на кшталт запровадження індикативних зарплат, — коментує наміри урядовців економіст Борис Кушнірук, 44 роки. — Реальна зарплата залежить насамперед від розвитку економіки, ефективності виробництва. В Україні бізнесу доводиться витрачати більше грошей не на оплату праці, а на хабарі. Непрозора, корумпована економіка з надвисокими внесками до соціальних фондів провокує тінізацію зарплат.

Ідея запровадження індикативних зарплат навряд чи вийде за межі Кабінету Міністрів, — припускає експерт. — Вона не має під собою ні юридичного, ні практичного механізмів реалізації. Не можна наказати підприємцеві, яку зарплату давати працівникам. Це суперечить Конституції, Цивільному, Господарському кодексам та деяким іншим законам.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень 33-річний Олександр Жолудь вважає, запровадження індикативних зарплат не збільшить істотно надходження до держбюджету:

— Більшість високооплачуваних робітників у приватному бізнесі отримують легальну платню. Якщо ж підприємцеві поставити умову платити людям за якістю роботи фахівця, то він відмовиться від працівника, вартість праці якого оцінить нижче за індикативну. Це призведе до зростання безробіття, а не до додаткового наповнення державних рахунків.

×