"Більшість навіть двох слів по-українськи не вивчили"

 

Ігор Сарахан, 33 роки, власник цеху з виготовлення паркету, місто Калинівка на Вінниччині:

— Не піду на вибори, бо нема за кого голосувати. Ні достойної партії, ні кандидата. Політики не помагають мені розвивати бізнес. То ж хай і від мене допомоги не ждуть.

Мирослава Пирій, 20 років, третьокурсниця університету ім. Франка, працює офіціанткою бару "При вокзалі", Львів:

— У неділю маю зміну. Не вважаю вибори подією, через яку варто відпрошуватися з роботи. Тим паче зареєстрована в райцентрі Городок. На дорогу в одну сторону треба 7 гривень викласти. За зекономлені 14 гривень краще шоколадку куплю.

Євген Пашковський, 49 років, письменник, лауреат Шевченківської премії, Київ:

— На вибори не піду, хай Господь милує. Хоча свого часу був у Народному русі. Всі ті люди, які робили політику, лежать у могилі. А зараз там ті, хто не знає нічого про Україну, про її духовні потреби, більшість навіть двох слів по-українськи не вивчили. Це — хвороба, що впала на нас. Ті, хто морди били, пішли в політику. Хіба був хоч один випадок, коли гладіатор став політиком у Римі? Він що — закони писатиме? Людина повинна горіти бажанням утверджувати порядок, а ця — хоче бити морди. Сьогодні до влади прийшли нелюди, кулакоголові, фашисти. Щоб в Україні відбулася справжня революція, повинна виникнути верства духовних, відповідальних, свідомих людей. Поки їх і близько не видно.

Максим Яровишин, 34 роки, власник фотостудії на вул. Порика у Вінниці:

— Цього року мені принесли три запрошення на вибори. Перше — з дільниці, де я ще хлопцем жив із батьками. Друге — де я з півроку був прописаний у тещі. Третє — де зараз живу. Впевнений, що мої бюлетені вкинуть на тих двох дільницях. А якщо я проголосую не так, як треба владі, то все рівно мій голос не врахують.

Михайло Карамаз, 52 роки, військовий пенсіонер, Полтава:

— Коли помаранчевих обирали, думав, стане Україна членом Євросоюзу, відірветься від Росії. А Тимошенко й Ющенко одене одному почали глотки гризти. Остаточно розчарувався в усіх політиках після газових угод, підвищення цін, затримки пенсії. А нових нових лідерів чи імен у списках не бачу.

Віктор Бойко, 40 років, працює електриком по всій Україні, прописаний у місті Вишневе на Київщині:

— Я не знаю, де буду в день виборів. Думав зробити відкріпний талон, а їх, кажуть, відмінили. Можна піти в дільничну комісію і сказати, щоб мене викреслили зі списків, — тоді голос не використають. Але, знов-таки, не знаю, де буду того дня. Що мій голос використають, не боюся. То їм на користь не піде — все на той світ не заберуть. А ямки 2 на 2 хватить усім.

×