Юрієві Луценку віддавна інтелект заміщували зазвичай пущені в Кучму черевички з рогози або в Литвина купа законопроектів, крики і залякування з трибун Верховної Ради. Але навіть від нього, перебіжчика до великих грошей із палацом у Стоянці, не чекав такого проколу. Генпрокурор із зарплатою в сотні тисяч гривень на додачу до нажитих уже в кумах Порошенка мільйонів, зробив заяву, що корінь усіх бід в Україні не в злиднях, а в жабі заздрості до успішних людей, читай — олігархів.
Зізнаюся, такого навіть я, який спостерігав за Луценком майже два десятиліття, не чекав. Ну, ляпнув би Гройсман там або Рева з Розенком, Парубій чи Геращенко — не здивувався б. А тут, хай і не правник, але генпрокурор, колись лівоцентрист, який мріє створити нову квазіправу партію.
Але сталося те, що сталося, отже, про жабу. Беремо одразу вола за роги. Доходи українців за роки правління кумів упали вчетверо, в три з половиною рази — курс гривні. В 11 разів подорожчав газ, учетверо — електроенергія, харчі й товари першої потреби — в чотири рази. Цей ряд можна продовжувати, але ми — про жабу.
Час правління кумів в Україні названо реформами, хоча є одна "реформа" — викачування грошей із народу. А куди їх викачують? Статки президента за цей час зросли втричі. Багатшими стали всі олігархи — Ахметов, Фірташ, російські енергомагнати, серед яких і рідні кумам Григоришин і Бабаков. Утричі збільшилася кількість мільйонерів із доходами 50 мільйонів гривень за рік — і це в бідній країні. В офшори щороку і зараз, як за попередників, відпливає з України 9–12 мільярдів доларів, а ми підвищуємо податки й тарифи заради якогось мільярда з МВФ.
Як вам ці "успіхи" успішних людей, якщо Україну офіційно визнано найбіднішою країною Європи й однією з найбідніших держав світу? Колись такою вважали Албанію, але вже 20 років тому я бачив, як вона вилюднює й багатшає.
Між іншим, нинішня аматорська в управлінському, але професійна в злодійському плані влада винайшла унікальний у світовій практиці спосіб завищення валового внутрішнього продукту через додавання до нього перерахованих українськими заробітчанами своїм рідним коштів. Одне слово, реформатори явної дурні, але при службі, вирішили приписати собі зароблене горбом українців у чужих світах на свій копил. Скажете "тьху", а вони закричать "Слава!"
Без грошей чоловік нехороший, каже народна мудрість. А від чого мають українці молитися на олігархів і чинуш, які за загального убозтва попризначали собі зарплати в сотні тисяч і мільйони гривень? І де тут курка, а де яйця? Хто винен у цій біді? Хіба народ? Так, він обрав мародерів до керма, але коли ці мародери починають говорити про жабу, то хто вони після цього?
Я уважно спостерігав поведінку Порошенка, коли він коментував підписаний ним закон про "євробляхи". Дивно було бачити й чути єхидні заявочки про те, що, мовляв, хай платять у бюджет тепер ці хитруни, які купили задешево вживані автівки в Європі. Так хто ж організував це масове дійство? Та ж режим Порошенка—Гройсмана—Луценка, який викачав гроші з народу, і він змушений був купувати "євробляхи". А тепер йому підсунули коефіцієнт старості авто — і плати втридорога за те, в чому винна сама влада. Дурість? Ні. Свідоме мародерство, прикрите лицемірною турботою про пенсіонерів. Бо, мовляв, євробляхері повинні підтримати Пенсійний фонд. Із чого, з яких статків?
Жаба — де вона, хто її батько-мати? Та наші ж карманичі. Вони ладні доїти євробляхерів. А ось Гонтареву, яка опустила гривню і розтринькала 200 мільярдів бюджетних гривень на рефінансування нею ж опущених банків, відпустили з подякою до Лондона, де вона гніздиться в купленому будинку. І хіба одна така Гонтарева? Її відпустили, бо — подруга президента, а євробляхерів — до різального стовпчика. Весь народ — до того стовпчика, щоб наповнював казну і статки мільярдерів і мільйонерів. Тих, що мають облгази, прибуткові підприємства і фірми-прокладки за кордоном, куди Україна збуває свою стратегічну продукцію за цінами, в рази нижчими за світові, а їхні власники збагачуються, продаючи її за світовими і поповнюють свої мільярди. Їх в офшорах накопичилося, за різними даними, від 160 до 250 мільярдів доларів. А дехто каже — до 800 мільярдів. І за це народ має любити владу і олігархів, Юрію Віталійовичу?
У нас виходить так, що і окремий українець, і весь народ, за винятком десь півтисячі осіб, і держава — нехороші, бо без грошей. Хоча у принципі ми країна багата, якій ці півтисячі є з чого і з кого дерти щоразу.
Де при владі крадії, там і держава пускається в злодійство. Воно в тому, що навчилися з брехні робити правду, що, здається, і хотів довести своєю жабою Луценко. Наобіцяють сім мішків гречаної вовни, а її немає і на нитку. Наобіцяють високих зарплат і пенсій, а ті вищі цифри стають мильною бульбашкою під вальсування девальвації та інфляції. Бо щоб дати, десь треба взяти, а де і як за знищеної економіки наповнити бюджет? Гроші з теревень не родять. І не тільки гроші. Навіть примари з обіцянок не зліпити. Без грошей держава може давати тільки дулі, що в Україні стало чи не звичаєвим осідком.
Назване реформами безглуздя опускає Україну в провалля. Не жаба народної заздрості до багатих, а жадоба карманичів і магнатів сидіти на мільярдах і тікати від народного гніву на Мальдіви і Сейшели. Люди добрі, хата тепла, ми хоч тямимо, яке багно нас затягує?
2 
35413
Коментарі