27 вересня Азербайджан оголосив про контрнаступ своєї армії в напрямку Агдеринського і Тертерського районів, які контролює невизнана Нагірно-Карабаська Республіка. Вранці того дня збройні сили Вірменії обстріляли населені пункти й військові позиції Азербайджану, каже президент Ільхам Алієв, 58 років.
До вечора Азербайджан взяв під вогневий контроль дорогу, що сполучає Нагірний Карабах із Вірменією, і відбив шість сіл. Повідомив, що вбиті 550 військових Вірменії, знищені 22 танки, 15 зенітних ракетних комплексів, 18 безпілотників, вісім артилерійських установок, а також три склади з боєприпасами. З азербайджанської сторони загинули близько 200 осіб, знищені 30 одиниць бронетехніки та 20 безпілотників, стверджують вірмени.
Від артобстрілу Вірменії померли п'ять членів однієї родини в селі Гашалти, повідомляє Баку. Нагірний Карабах заявив про загибель двох і поранення більш як 30 мирних жителів унаслідок наступу Азербайджану.
Вірменія оголосила воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Азербайджану також підписав указ про воєнний стан.
Вірмени в автономній області Нагірний Карабах у складі Азербайджану 1988 року виступили за об'єднання з Єреваном. Із 1992-го країни перебувають у стані війни. За два роки домовилися про перемир'я. Тоді загинули 30 тис. людей. Нині більшу частину анклаву контролює невизнана Нагірно-Карабаська Республіка. Бої, які почалися 27 вересня, називають наймасштабнішими з 1994-го. Останнє загострення було чотири роки тому.
— Настав час завершити кризу, яка почалася з вірменської окупації Нагірного Карабаху. Азербайджан ставить крапку в цій історії. Туреччина готова задіяти всі можливості для підтримки братньої країни, — каже президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, 66 років.
— Вірменія окупувала майже 20 відсотків азербайджанських земель включно з територією Нагірного Карабаху. Влада обох країн використовує конфлікт для збільшення свого рейтингу. Тому виникають регулярні загострення. Зазвичай закінчуються через кілька днів домовленостями про перемир'я. Скоріш за все, так буде і цього разу, — говорить директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 54 роки. — Москва вкладає кошти в утримання самопроголошеного Карабаху. Сильно впливає на владу Вірменії, але тисне й на Баку. Хоче утримати обидві країни в зоні свого впливу. Туреччина активно включилась у протистояння. Публічно підтримує, надає військову допомогу Баку. Але це ще не означає, що регіональний конфлікт переростає в повномасштабну війну.
Коментарі