У юності заступник голови партії "Фронт змін" Андрій Пишний торгував шапками й не вживав алкоголю.

"Перші відчутні гроші заробив у 15 років. Близький друг мав хист до торгівлі й добре знався на обміні валют: леї на марки, марки – на купони, купони – на долари. Він знайшов у Кам'янці-Подільському дешеві кролячі шапки й запропонував: "Давай вкладемося. Шапки дуже добре купують румуни, станемо майже мільйонерами". Постало питання стартового капіталу. Йду на розмову до батька. Розраховував, що просто дасть мені ці гроші, а він бере аркуш, кладе ручку й каже: "Пиши розписку". Я образився, але написав. Батько, як і Пауль Францович, натиснув потрібну кнопку. Мені треба було довести й батькові, й собі, що все вийде. Коли за місяць приніс борг, батько порвав розписку й грошей не взяв", - розповів політик.

За життя Пишний напивався тільки раз.

"До алкоголю байдужий, але інколи доводилося пити. В університеті була військова кафедра. Після випускних іспитів курсанти традиційно йдуть святкувати з викладачами. А це хлопці потужні: афганці, офіцери бойові, й п'ють дай Боже. Як командир взводу був делегований для цієї почесної місії. Ми так добре посиділи, що по домівках таксі розвозило всіх геть п'яних. Того вечора я прийшов додому сірого кольору. Мати подивилася, запитала: "Це було потрібно?" – відповідаю: "Це було неминуче". Наступного дня мав важливу зустріч із деканом. Мама приготувала яєчню, дала міцного чаю, лимонного соку – й за 2 години був майже як новий", - розказав Пишний.

Прочитати детальніше про те, як Пишний втратив слух та як працював в Ощадбанку можна у журналі "Країна" № 46 (99) за 2 грудня 2011 року.

×